Збройні сили Російської Федерації

Збро́йні си́ли Росі́йської Федерації — Російська армія (рос. Вооружённые силы Российской Федерации) створені за наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ й підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ.

Збройні сили Російської Федерації
Вооружённые силы Российской Федерации
Емблема Збройних сил Російської Федерації
Прапор Збройних сил Російської Федерації
Види збройних сил
Сухопутні війська
Військово-морський флот
Повітряно-космічні сили
Ракетні війська СП
Повітряно-десантні війська
Сили спеціальних операцій
Штаб  Москва
Командування
Верховний головнокомандувач  Президент
Володимир Путін
Міністр оборони генерал армії
Сергій Шойгу
Начальник генерального штабу генерал армії
Валерій Герасимов
Людські ресурси
Вік 18-27 років[1]
Призов 12 місяців (2014)[1]
Населення у
призовному віці
34.765.736 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
35.410.779 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби
22.597.728 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
23.017.006 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку
696.768 ч. (оц. 2010[1]),
664.847 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці 766.055 (2014)[2]
Резерв 2.485.000 (2013)[3]
Витрати
Бюджет
$ 60.400.000.000 (2015)[4]
Відсоток у ВВП 3,49 % (2014)[1]
Промисловість
Національні постачальники
Річний імпорт
Річний експорт $ 15.700.000.000 (2013)
Історія
Однострої та звання
Військові звання Росії
Нагороди
Військові нагороди Росії

Збройні сили Російської Федерації у Вікісховищі

Чисельність активних Збройних сил — 771 тис. осіб (4-ті у світі)[5] . Військові резерви становлять порядка 2 млн осіб,[6] у напіввійськових формуваннях перебуває 359 100 осіб. Загальна чисельність військовослужбовців — 3 396 100 осіб (8-мі у світі).

Головнокомандувачем Збройних сил є Президент РФ (поточно Володимир Путін).

У Росії існує загальна військова повинність для чоловіків 18-27 років з терміном служби — 1 рік. Планувалося довести кількість військових за контрактом до 70 % у 2010 році.

Військовий бюджет Росії на 2008 рік становив 956 млрд рублів ($ 36,8 млрд у цінах 2008 року). На 2010 рік становив уже 1 трлн. 320 млрд рублів ($ 52 млрд у цінах 2010 року). У 2012 році планувалося близько 1 трлн. 540 млрд рублів ($ 64 млрд у цінах 2012 року).

17 листопада 2017 р. Президент РФ Володимир Путін підписав указ № 555 «Про встановлення штатної чисельності Збройних сил Російької Федерації», яким чисельність Збройних сил РФ визначена в 1 902 758 одиниць, в тому числі 1 013 628 військовослужбовців. Указ набирає сили від 1 січня 2018 року.[7][8]

Історія

В лютому 2018 року було оголошено, що в ЗС Росії мають намір відновити політичне управління й посади Політруків. Нову-стару структуру будуть створювати на основі вже наявного управління з роботи з особовим складом. Вона буде наділена широкими повноваженнями.[9]

Державне оборонне замовлення на 2018 рік складає 1,5 трлн російських карбованця (близько $ 28 млрд). Збройні сили мають отримати 160 літаків, 10 човнів, 14 систем космічного базування. Сухопутні війська отримають 500 одиниць ракетного та артилерійського озброєння на броньованому шасі[10].

Підрозділи повітряно-космічних сил мають отримати нові Су-34, Су-35С та Су-30С, гелікоптери Мі-28 та Ка-52. Підрозділи протиповітряної оборони мають отримати С-400 та Панцир-С[10].

В травні 2019 року в збройних силах РФ впроваджена нова посада — головний сержант. Про те, що в армії може з'явитися така посада, заступник міністра оборони РФ Микола Панков говорив ще в 2011 році.

Аналогічна посада існує в країна НАТО, де головний сержант координує і контролює сержантський корпус. У США сержант також є радником міністра оборони і голови об'єднаного комітету начальників штабів.[11]

Склад

Збройні сили Російської Федерації складаються з:

Військові формування, які не підпорядковані Міністерству оборони РФ складаються з:

Військова присутність за кордоном

Сухопутні війська

Сухопутні війська поділені за 4-ма військовими округами — оперативно-стратегічними командуваннями:

Чисельність — 395 000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників. До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.

Військово-морські сили Російської Федерації

Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флоти та Каспійську флотилію:

Генеральний штаб і бункери

Генеральний штаб Збройних сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова та Шарапового за 80 км на південь від Москви, Чаадаєвка на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо за 70 км на південь від Москви і біля Липецька.[12]

В Москві існує система бункерів, які пов'язані системою «Метро-2».

Підземне місто-бункер гора Ямантау площею 1000 км² північніше оренбурзького міста Білоріцьк в Уральських горах, призначений бути останньою базою Російської держави на випадок атомної війни.[13]

Див. також

Література

Примітки

  1. CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Процитовано 7 вересня 2015.
  2. Active Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
  3. Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
  4. Defence Budget by Country. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
  5. Russia's Armed Forces, CSIS (Page 32). 25 липня 2006.
  6. ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.
  7. Путин сократил штат Вооруженных Сил
  8. Указ Президента Российской Федерации от 17 ноября 2017 года № 555 «Об установлении штатной численности Вооруженных Сил Российской Федерации»
  9. Назад до СРСР: у російську армію хочуть повернути політруків. https://www.unian.ua/. УНІАН. 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  10. Dylan Malyasov (21 травня 2018). Russia allocates $24 billion for state defence order 2018. Defence Blog.
  11. Головний сержант: Росія копіює досвід НАТО. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. Текст « MIL.IN.UA » проігноровано (довідка)
  12. http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm Strategic C3I Facilities
  13. http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/yamantau.htm
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.