Свальбард і Ян-Маєн

Свальбард (норв. Svalbard) — архіпелаг в Арктиці, між континентальною Норвегією та Північним полюсом. Група островів розташована з 74° по 81° північної широти, та з 10° по 35° східної довготи. Площа архіпелагу складає 61,022 км², і тут проживає 2,100 осіб (2014).[1] Найбільші острови: Західний Шпіцберген (норв. Spitsbergen) — 39,044 км², Північно-Східна Земля (норв. Nordaustlandet) — 14 443 км² та Едж (норв. Edgeøya) — 5 073 км². Адміністративний центр — Лонг'їр, є й інші поселення.

Ян-Маєн (норв. Jan Mayen) — вулканічний острів в Північному Льодовитому океані, розміщений на межі Норвезького та Гренландського морів. Одинарний острів, площею 377 км² та найвищою вершиною — вулканом Беренбергом (2 277 м). На острові відсутнє постійне населення, тут тільки проживає персонал, який обслуговує низькочастотну міжнародну радіонавігаційну систему наземного базування LORAN-C в селищі Олонкін, яка у зв'язку із запуском в експлуатацію системи GPS, з 1 серпня 2010 року практично припинила своє існування.[2]