Свен Оге Мадсен

Свен Оге Мадсен народився в сім'ї вихідців із Західної Ютландії — страхового агента Ганса Педера Мадсена і поштарки Юлії Мадсен (у дівоцтві Бертельсен)[1]. Був наймолодшим із чотирьох дітей. Перші 25 років свого життя мешкав на вулиці Шернвей, у робітничому кварталі Оргуса[2]. У школі вчився посередньо, мав нахил до математики й вибрав відповідну спеціалізацію в Марселіборзькій гімназії, яку закінчив у 1958-му. Того ж року почав студіювати математику в Оргуському університеті. Вів щоденник, записи в якому з часом стали нагадувати літературні твори. Провчившись кілька років, Мадсен покинув університет. 1964 року став професійним літератором і переселився до Оргуса, де мешкав разом із лікаркою-терапевтом Бенте Інгер Лісе († 2013) в мансардній кімнаті площею шість квадратних метрів[1]. 1966 року взяв шлюб з нею. Вони багато мандрували й певний час проживали в Чикаго, Алжирі та Бангалорі. Згодом осіли в Рісскові — оргуському передмісті.

У подружжя було двоє дітей і двоє внуків. Разом із дружиною Свен Оге Мадсен під псевдонімом «Маріанна Каїнсдаттер» написав три детективні романи та радіоп'єсу.

У 2005 році Свен Оге Мадсен став членом Данської академії.

Ще студентом Мадсен надсилав різним видавцям свої перші твори й діставав негативні відповіді. Зокрема, видавництва «Гюллендаль» і «Арена», мотивуючи свою відмову, натякнули, що автор хворіє на шизофренію[2]. У 1962-му газета Vindrose («Роза вітрів») опублікувала його оповідання «Восьмий день», а наступного року в .

Твори Мадсена перекладено багатьма мовами. У дужках вказано три числа, які позначають, відповідно, кількість окремих перекладних прозових книжок, кількість перекладних антологій з Мадсеновими творами й кількість перекладених п'єс — станом на початок жовтня 2016 року. Англійською (3 + 11 + 2), болгарською (0 + 1 + 0), грецькою (0 + 1 + 0), естонською (1 + 0 + 0), ісландською (1 + 0 + 0), іспанською (0 + 1 + 0), італійською (1 + 2 + 0), латиською (2 + 2 + 1), нідерландською (1 + 4 + 0), німецькою (7 + 10 + 3), норвезькою (1 + 3 + 0), польською (1 + 1 + 0), російською (1 + 0 + 0), словацькою (0 + 0 + 1), угорською (0 + 1 + 0), фінською (0 + 1 + 0), французькою (3 + 4 + 0), чеською (1 + 3 + 0), шведською (2 + 2 + 0) і японською (0 + 4 + 0)[3].

• Bredsdorff, Thomas: Sære fortællere: hovedtræk i den ny danske prosakunst tiåret omkring 1960. 1967
• Kampmann, Christian: Man kommer til at skrive ‘revolution’ hver 20. side. 1970. Information. 1970-11-13
• Mørk, Ebbe: Jeg er glad for min dårlige samvittighed. 1972. Politiken. 1972-09-17
• Brostrøm, Torben: Danske digtere i det 20. århundrede, bind 5. 1982
• Skyum-Nielsen, Erik: Modsprogets proces: poesi, fiktion, psyke, samfund: essays og interviews om moderne dansk litteratur. 1982. Arena
• Sylvest, Ole: Det litterære karneval: den groteske realisme i nyere danske romaner. 1987. Odense Universitetsforlag
• Søholm, Ejgil: Ordkvartet Århus 1990. Statsbiblioteket
• Dalgaard, Niels: Dage med Madsen eller livet i Århus 1996. Museum Tusculanum
• Grymer, Claus: «Århus — den evige stad». 1996. Interview i Kristeligt dagblad, 1996-01-23
• Gemzøe, Anker: Metamorfoser i mellemtiden 1997. Medusa
• Nørager Pedersen, Ejnar: Af og om Svend Åge Madsen — en bibliografi 1999. Statsbiblioteket
• Jørgensen, John Christian (red.): Dansk forfatterleksikon. 2001. Rosinante
• Mai, Anne-Marie: Danske digtere i det 20. århundrede, 4.udgave. 2001. Gad
• Madsen, Svend Åge: Svend Åge Madsen — at fortælle menneske 2002. Film, Videokassette. Manuskript og produktion Christian Braad Thomasne
• Gemzøe, Anker: Hovedspring mellem magnetiske spor. En analyse af Svend Åge Madsen: Af sporet er du kommet. 2006. Netdokument. Trykt version offentliggjort som artikel i K & K nr. 54/1986
• Møller, Anne: Frankensteins paradoks — om det fantastiske — og Shelley, Ingemann og Svend Åge Madsen. 2005. I: BUM. — Årg. 23 (2005)
• Dansk Litteraturhistorisk Bibliografi. Henvisninger fra onlineudgaven af «Dansk litteraturhistorisk bibliografi» til fortolkninger af og artikler om Svend Åge Madsen.
• Svend Åge Madsens romaner. Kort præsentation af Svend Åge Madsens forfatterskab og temaer fra Det Kgl. Biblioteks portrætter over nyere danske forfattere.
• Skyum-Nielsen, Erik: Møder med Madsen, Aarhus Universitetsforlag, 2009. ISBN 978-87-7934-329-0
• Christian Bach, Amanda Lundberg Kelly: Vild med Svend Åge Madsen, Gyldendal, 2012. ISBN 978-87-02-11712-7

2002 року Крістіан Бро Томсен (Christian Braad Thomsen) зняв 56-хвилинний документальний фільм про Мадсена (Svend Åge Madsen — at fortælle menneskene)[4].

• Svend Åge Madsen. Сайт «Forfatterweb»
• Portræt af Svend Åge Madsen, Litteratursiden
• Svend Åge Madsen. Сайт «Gyldendal. De Store Danske»
• Svend Åge Madsen. Сайт «Sciencefiction», 1997
• «Hvorfor Århus bliver ved med at dukke op i mine bøger?» (Litteratursiden)
• Interview (lyd) med Svend Åge Madsen om forfatterskabet
• «Tiger» — Eksperimentel kortfilm instrueret af Thomas Dyrholm og Alexander Sagmo med Svend Åge Madsen som medvirkende
• Svend Åge Madsen. Autobiografi. Сайт «Biografi»
• Svend Åge Madsen. Сайт «Arnoldbusck»

• 1966 Louisiana-prisen — Премія «Луїзіана»
• 1972 Det Danske Akademis Store Pris — Велика премія Данської академії
• 1976 Kritikerprisen — Премія критиків
• 1985 Søren Gyldendal Prisen — Премія Серена Гюллендаля
• 1987 Danske Dramatikeres Hæderspris — Почесна премія данських драматургів
• 1990 Holberg-Medaillen — Медаль Гольберга
• 1994 Radioens Romanpris — Премія за роман Данського радіо
• 2000 De Gyldne Lauerbær — Золота лаврова гілка
• 2002 Johannes Buchholtz-prisen — Премія Йоганнеса Бухгольца
• 2003 Læsernes krimipris — Премія читачів за кримінальний роман
• 2010 — Кавалерський хрест ордена Даннеброг