Свистун борнейський

Свистун борнейський[2] (Pachycephala hypoxantha) — вид горобцеподібних птахів родини родини свистунових (Pachycephalidae). Ендемік Калімантану[3].

?
Свистун борнейський

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Свистунові (Pachycephalidae)
Рід: Свистун (Pachycephala)
Вид: Свистун борнейський
Біноміальна назва
Pachycephala hypoxantha
(Sharpe, 1887)
Підвиди
  • P. h. hypoxantha (Sharpe, 1887)
  • P. h. sarawacensis Gilliard & LeCroy, 1961
Синоніми
Hyloterpe hypoxantha
Посилання
Вікісховище: Pachycephala hypoxantha
Віківиди: Pachycephala hypoxantha
ITIS: 561760
МСОП: 22705463
NCBI: 449365

Опис

Довжина птаха становить 16 см. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла тьмяно-оливково-жовта, лоб дещо яскравіший, надхвістя жовте. Верхні покривні пера хвоста жовтувато-зелені. Від очей до дзьоба ідуть темно-сірі смуги, скроні оливково-жовті. Крила попелясто-сірі, покривні пера вохристі, оливково-зелені. Хвіст чорний. Горло і нижня частина тіла яскраво-жовті. Воло і боки темно-оливкові. Стегна і нижні покривні пера хвоста жовтуваті. Райдужки карі, дзьоб чорний. У самичок горло і груди оливкові. Молоді птахи майже повністю рудувато-коричневі, нижня частина тіла у них жовтувата. Представники підвиду P. h. sarawacensis мають однорідно-жовту нижню частину тіла з легким зеленуватим відтінком на грудях.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія

Борнейські свистуни живуть в гірських тропічних лісах на висоті від 900 до 2000 м над рівнем моря. На горі Кінабулу борнейські свистуни зафіксовані на висоті 2600 м над рівнем моря.

Поведінка

Борнейські свистуни харчуються здебільшого комахами, а також насінням. Вони шукають здобич в кронах невисоких дерев.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Pachycephala hypoxantha.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Phillipps, Quentin; Phillipps, Karen (2011). Phillipps’ Field Guide to the Birds of Borneo. Oxford, UK: John Beaufoy Publishing. ISBN 978-1-906780-56-2.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Whiteheads, sittellas, Ploughbill, Australo-Papuan bellbirds, Shriketit, whistlers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 серпня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.