Святославський яр
Святославський яр — місцевість, урочище у центральній частині Києва. Один із відрогів Афанасівського яру.
| Святославський яр Київ |
||||||
| Загальна інформація | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 50°26′58″ пн. ш. 30°30′16″ сх. д. | ||||||
| Країна |
 Україна | |||||
| Адмінодиниця | Київ | |||||
| Площа | 121,6 га | |||||
| Транспорт | ||||||
| Зовнішні посилання: | ||||||
| У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
| Карта | ||||||
  Святославський яр Святославський яр (Київ) | ||||||
Простягається вздовж вулиці В'ячеслава Липинського та нижньої частини вулиці Михайла Коцюбинського, охополює також сквер на вулиці Олеся Гончара.
Походження назви яру невідоме. Під час розпланування та активної забудови у центрі міста дальною частину яру (в районі скверу на вулиці Гончара) було засипано, однак загальний рельєф місцевості досі має вигляд глибокої улоговини.
В останні роки ХІХ ст. улоговиною було прокладено вулицю Святославську.
Згадки у літературі
У дитинстві в будинку №9 мешкав Костянтин Паустовський. Пізніше у спогадах «Далекі роки» він описав Святославський яр:
«Святославская улица, застроенная скучными доходными домами из желтого киевского кирпича, с такими же кирпичными тротуарами, упиралась в огромный пустырь, изрезанный оврагами. Таких пустырей среди города было несколько. Назывались они "ярами". Весь день мимо нашего дома тянулись к Святославскому яру обозы "каламашек" с глиной. Каламашками в Киеве назывались тележки для перевозки земли. Каламашники засыпали овраги в яру и ровняли его для постройки новых домов. Земля высыпалась из каламашек, на мостовой всегда было грязно, и потому я не любил Святославскую улицу. В яр нам строго запретили ходить. Это было страшное место, приют воров и нищих. Но все же мы, мальчишки, собирались иногда отрядами и шли в яр. Мы брали с собой на всякий случай полицейский свисток. Он казался нам таким же верным оружием, как револьвер. Сначала мы с опаской смотрели сверху в овраги. Там блестело битое стекло, валялись ржавые тазы и рылись в мусоре собаки. Они не обращали на нас внимания. Потом мы настолько осмелели, что начали спускаться в овраги, откуда тянуло дрянным желтым дымком. Дымок этот шел от землянок и лачуг. Лачуги были слеплены из чего попало - ломаной фанеры, старой жести, разбитых ящиков, сидений от венских стульев, матрацев, из которых торчали пружины. Вместо дверей висели грязные мешки.»
Джерела
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 500. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.