Святоцький Олександр Дмитрович

Свято́цький Олександр Дмитрович (нар. 30 грудня 1953, Львів) — український правознавець, доктор юридичних наук (1995), професор, дійсний член (академік) Національної академії правових наук України (2009), заслужений юрист України (1997), головний редактор найстарішого в Україні загальнонаціонального юридичного журналу «Право України» з 1995 р. і до сьогодні. Почесний професор Запорізького національного університету.

Святоцький Олександр Дмитрович
Народився 30 грудня 1953(1953-12-30) (68 років)
Львів
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність правник
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка (1980)
Галузь Теорія та історія держави і права
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада Головний редактор юридичного журналу "Право України"
Звання професор
Ступінь доктор юридичних наук
Нагороди

Біографія

Народився 30 грудня 1953 р. у м. Львові. Українець.

Освіта

Закінчив (з відзнакою) юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Я. Франка (нині — Львівський національний університет імені Івана Франка) (1980).

Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 на тему «Заснування і розвиток радянської адвокатури (історико-правовий аспект)» (1987).

Захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 на тему «Адвокатура в юридичному механізмі захисту прав громадян (історико-правове дослідження)» (1995).

Діяльність

Після закінчення університету за направленням з 1980 р. працював відповідальним секретарем комісії у справах неповнолітніх Львівського міськвиконкому.

З 1983 р. по 1990 р. — аспірант, асистент, старший викладач, доцент кафедри кримінального права і процесу юридичного факультету Львівського державного університету ім. І. Я. Франка.

У 1987 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук.

У 1990 р. і йому присвоєно вчене звання доцента.

З 1990 р. по 1993 р. — докторант юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 1994 р. і до сьогодні є адвокатом.

З 1995 р. співзасновник і старший партнер Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Кайрос».
У 1995 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора юридичних наук.
З жовтня 1995 р. до сьогодні — головний редактор найстарішого в Україні юридичного журналу «Право України».
З 1996 р. і до сьогодні співзасновник і президент ТОВ «Видавничий Дім «Ін Юре».
У 1997 р. йому присвоєно вчене звання професора.
У 2000 р. обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.
У 2000–2001 рр. та 2003–2004 рр. призначався Радником Прем'єр-міністрів України на громадських засадах.
З 2002 р. по 2004 р. призначався радником Міністра транспорту і зв'язку України Г. М. Кірпи.
З 2001 р. по 2004 р. обіймав посаду директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.
У 2009 р. обраний дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України.
З жовтня 2013 р. співзасновник і президент ТОВ «Юридичне видавництво «Право України».

У листопаді 2015 р. Радою адвокатів України призначений головою Науково-консультативної ради при Національній асоціації адвокатів України.

З грудня 2015 р. по серпень 2017 р. ректор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

З 2016 р. по 2019 р. призначався радником Першого віце-прем’єр-міністра України на громадських засадах. 

З 2019 р. співзасновник і президент ТОВ «Юридичний портал «Ратіо Деціденді», ТОВ «Е-Адвокат».

З вересня 2019 р. призначено позаштатним радником Першого заступника Голови Верховної Ради України (розпорядження Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України, № 2301-к від 20 вересня 2019 р.)

З жовтня 2020 р. співзасновник і президент ТОВ «Офіс незалежних експертиз».

З липня 2021 р. співзасновник і президент ТОВ «Платформа судової практики».

З жовтня 2021 р. призначено позаштатним радником Голови Верховної Ради України (розпорядження Керівника Апарату Верховної Ради України, № 1718-К від 11 жовтня 2021 р.)

Основні напрями наукових досліджень: конституційне право, організація публічної влади, українська державність: витоки, етапи становлення та розвитку, філософія права, судоустрій, судовий прецедент, право інтелектуальної власності, розвиток та сучасне правове положення інституту адвокатури.
Є автором понад 200 наукових праць.

Святоцький О. Д. є членом науково-консультативних рад при Конституційному Суді України, Верховному Суді, Голові Верховної Ради України.

Нагороди та звання

За вагомі внески у розбудову державності у 1997 р. присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».
У 2002 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
У 2003 р. нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
У 2003 р. була присуджена премія імені Ярослава Мудрого.
У 2004 р. нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.
У 2007 р.Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
У 2012 р. нагороджений:
Нагрудним знаком «Почесна відзнака Конституційного Суду України»;
Подякою Генерального прокурора України;
Медаллю «За заслуги у розвитку адвокатури»;
Почесною грамотою Секретаріату Національної спілки журналістів України;

У 2015 р. нагороджений:

Відзнакою Національної асоціації адвокатів України - орденом «Видатний адвокат України;

Нагрудним знаком «Почесна відзнака Української секції Міжнародної поліцейської асоціації».

У 2017 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» І ступеня.

07 жовтня 2021 року нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня за заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом.[1]

Посилання

  1. Предстоятель взяв участь у презентації книги «Українська державність: історико-правничі нариси». Митрополит Епіфаній відзначив церковними нагородами осіб, які долучилися до створення цього унікального видання.. OCU (укр.). 11 жовтня 2021. Процитовано 31 січня 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.