Свято-Михайлівська церква (Безуглівка)

Свято-Михайлівська церква — чинна церква у селі Безуглівка Ніжинського району Чернігівської області. Парафія належить до УПЦ (МП).

Свято-Михайлівська церква
Свято-Михайлівська церква у Безуглівці
50°56′ пн. ш. 31°59′ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування  Україна, Безуглівка, Ніжинський район Чернігівська область
Початок будівництва 1805
Кінець будівництва 1835
Стиль провінційний ампір
Належність УПЦ (МП)
Епонім Архангел Михайло
Свято-Михайлівська церква (Безуглівка) (Україна)
 Свято-Михайлівська церква у Вікісховищі

Входить до святинь Ніжинської єпархії[1].

Будівництво Михайлівської церкви здійснювалося в період від 1805 до 1835 року.

Перші офіційні згадки про храм датуються 1831 роком.

Церква збереглася під час «культурної революції» і кампанії боротьби з релігією перших десятиліть існування СРСР, пережила також колективізацію 1930-х років та Другу світову війну (у період 1941-1943 років).

За СРСР у приміщенні церкви в різний (довоєнний) час розміщувались зерносховище колективного господарства, потому — стайня, а поряд, зліва від входу, тривалий час діяла сільська загальноосвітня школа.

Починаючи з 1960-х років з нетривалими перервами храм є діючим — Української Православної Церкви.

Станом на лютий 2008 року Михайлівську церкву в Безуглівці (УПЦ) внесено у доповнення до списку пам'яток містобудування і архітектури України, що перебувають під охороною держави під № 1785[2].

Територію біля церкви зі сходу прикрашає величний надгробний камінь початку ХХ сторіччя, встановлений в данину пам'яті місцевого поміщика, дворянина Сидоренко Михайла Васильовича.

Настоятелем храму в наш час[коли?] є духівник Ніжинського благочиння протоієрей Ярослав Соболевський, який служить в Михайлівській церкві змолоду.

Могила поміщика Сидоренка М. В. на території церкви

Архітектурні особливості

Церкву зведено в центрі села таким чином, що три головні вулиці сходяться прямісінько на церкву, її видно здалеку, а дзвони було чути по навколишнім селам та хуторам.

Церква збудована у стилі провінційного ампіру. Мурована, однобанна. Композиція храму характерна для культових споруд 19 століття: центральний квадратний у плані об'єм вінчається циліндричним барабаном з напівсферичним куполом. Зі сходу до нього примикає гранчаста апсида, із заходу — прямокутний бабинець та двоярусна дзвіниця. Входи до церкви прикрашено чотириколонними портиками тосканського ордеру.

До сьогодні збереглась майже у первозданному вигляді.

Галерея
  • Північна сторона церкви
  • Ще один ракурс
  • Розпис на куполі
  • Дзвіниця
  • Вигляд із північного заходу
  • Іконостас

Примітки
  1. Святині Ніжинської єпархії. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 23 червня 2009.
  2. Список пам'яток архітектури України, що перебувають під охороною держави. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 червня 2009.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.