Свято-Михайлівська церква (Вишка)

До виникнення Михайлівської церкви, у селі Вишка було два храми, проте вони були знищені[4]. Точна дата побудови Михайлівської церкви до сих пір не відома. Міститься інформація про різні періоди її виникнення: вона може бути створена у 17 столітті, у 1700 році[5][6] чи у другій половині 18 століття[2]. Майстри, які брали участь у її будівництві, також були зайняті при будівництві храму в селі Сухому, який був зведений на декілька років пізніше[7]. Існують думки, що церква у селі Вишка могла слугувати для них прикладом при будівництві[2]. У 1924 році один із церковних дзвонів був відлитий Ф. Еґрі[4]. У 1991 році відбулось перекриття даху новим гонтом. У 1995—1996 роках інтер'єр оббили фанерою та розмалювали. Участь у цьому брали майстри Ілля Приймич та Василь Павліщук. У кінці 20 століття покриття даху церкви замінили бляхою[6] і це зруйнувало її первинний вигляд. Церковні двері також були замінені[8]. В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1121). Церковником Михайлівського храму з початку 21 століття є Михайло Митро. В наш час про стан церкви піклуються парафіяни[9].

Споруда збудована у стилі народної школи дерев'яного зодчества[5]. Вона містить перехідні елементи від бойківської архітектури до лемківської[4]. Для будівництва споруди використовувались ялинкові бруси[7], зрублені на схилах гори Красії. Згідно інших джерел, застосовувались букові бруси. Цвяхи не використовувались[9]. Михайлівська церква височіє на кам'яному фундаменті[7]. Церква триверха, тризрубна[2]. Центральний зруб наближається до квадратної форми[1], його ширина більша, ніж у інших зрубів. Всі зруби церкви мають нахил до середини[6]. У другій половині 18 столітті у зовнішньому вигляді церкви відбулись зміни[1]. Шатровий верх, який знаходився над бабинцем[2], був замінений на каркасну дзвіницю[6]. Вона мала більшу висоту у порівнянні з центральним верхом[2]. По периметру четверика цього яруса міститься непомітна аркада голосників. Емпори розташовані над бабинцем. Для обшивки стін та даху використовувався гонт різного типу[2]. Багатоступінчасті верхи в середині не мають перекриття[2]. Шатрові верхи церкви мають два заломи. Їх завершують маківки. Гонт на стінах був викладений у ялинковій формі[6]. У церкві збережені деякі зразки декоративно-прикладного мистецтва початку 18 століття[2]. Розміри сучасної церкви 5,1х15,7 метрів[4]. Церковні віконні конструкції мають стародавню систему захисту від зовнішніх несприятливих погодних факторів: бокові дощечки фігурно вирізані, ними підтримується ґонтовий дашок. Церковна вежа має три дзвони, один із них містить надпис[4].

• Сергій Федака. Населенні пункти і райони Закарпаття: історично-георгафічний довідник. — Видавництво «Ліра», 2014—264 с.
• Список пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави

• Дерев'яні церкви України у катастрофічному стані
• Дерев'яна церква Архангела Михаїла
• Список пам'яток, Великоберезнянський район