Свято-Петро-Павлівський храм (Петропавлівка)

Свято-Петро-Павлівський храм — колишня культова споруда у селі Петропавлівка Вовчанської міської об'єднаної територіальної громади Чугуївського району Харківської області, пам'ятки архітектури місцевого значення.

Свято-Петро-Павлівський храм
Тип споруди православний храм і пам'ятка архітектури місцевого значення України
Розташування  Україна, Петропавлівка
Архітектор Данилов Федір Івановичd
Початок будівництва 1876
Епонім Петро і Павло
 Свято-Петро-Павлівський храм у Вікісховищі

Кам'яний однопрестольний храм був споруджений коштом графині Євдокії Василівни Гендрикової (уродженої Гудович) та парафіян за проєктом єпархіального архітектора Федора Івановича Данилова у 1876 році в хуторі Могилин. У двері храму була вмурована ікона святих Петра і Павла. У день відкриття храму хутір отримав нову назву — Петропавлівка[1][2].

Станом на 1904 рік, храму належало 33 десятини ріллі та 3 десятини присадибної землі. Храм мав 3242 парафіян, 1616 чоловіків та 1626 жінок. Мешкали вони у слободі Петропавлівка, хуторі Юрченков та селах Ганнопілля та Софіївка. Причт храму складався з священика, дяка та псаломщика, які мешкали у церковних будинках. До храму були підпорядковані чотири земських училища та одна церковно-приходська школа[3].

Місцевим священником був Іоан Гризодубов до його смерті у 1900 році. З 1901 року священником був Василь Зубарєв, який був законовчителем у всіх місцевих школах. Дияконом, з 1895 року був Павло Гревизирський. Вчителював у церковно-приходській школі та був законовчителем у Софіївському земському училищі. Церковним старостою з 1903 року був селянин Микита Лісовий, який у 1898 році був нагороджений похвальним листом[4].

Історик Антон Бондарєв так писав про храм: «І тільки величні стіни як і раніше красивого храму в Петропавлівці служать єдиним нагадуванням на Слобожанщині про колишню велич знатного і багатого роду Гендрікових»[5].

Рішенням Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980 № 334 храм отримав статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 1883 від 04.06.2020 пам'ятці був присвоєний охоронний номер 7591-Ха[6].

Як культова споруда не використовується, знаходиться в аварійному стані.

Галерея
  • Креслення Данілова

Примітки
  1. Парамонов, 2007, с. 16.
  2. Вовчанщина, 2019, с. 30.
  3. Справочная книга, 1904, с. 199.
  4. Справочная книга, 1904, с. 199—200.
  5. Путешествие по Волчанскому уезду: Писаревка, Молодовая и Петропавловка. Накипело (рос.). Процитовано 26 квітня 2021.
  6. Перелік пам’яток архітектури. www.dma.kh.gov.ua. Процитовано 26 квітня 2021.

Література
  • Вовчанщина: особистості в історії та сучасності / Захаров І. — Харків : Золоті сторінки, 2019. — 256 с. — ISBN 978-966-400-501-9.
  • Парамонов А. Ф. Православные храмы Харьковской губернии 1681—1917 гг. : Альбом — каталог : [рос.]. — Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. — 333 с. — ISBN 978-966-8246-73-9.
  • Справочная книга Харьковской епархии : [рос.] / Самойлович И. — Харьков : Литография И.М. Варшавчика, 1904. — 472 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.