Свінг (музичний термін)

англ. Swung note — характерний ритмічний малюнок, в якому тривалість першої ноти з кожної пари із двох нот подовжується, а другої — скорочується.

У більшості різновидів класичного джазу існує угода, при якій в парі нот, записаних як ноти однакової довжини, перша нота грається вдвічі довше другою, сприймаючись на слух як тріоль.

Свінґ може бути записаним, як рівний ритм з позначкою — swing та виконуватись як свінґований, або записано як складний ритм — восьмими з крапкою та шістнадцятками, або тріольні чвертка та восьма і виконуватись як написано.

На практиці вживаються такі співвідношення тривалостей:

• 1:1 = вісімка + вісімка, «рівні вісімки».
• ${\displaystyle \approx }$1.5:1 = довга вісімка + коротка вісімка, «swing»
• 2:1 = тріольна чвертка + тріольна вісімка, тріольний метр; «hard swing», або «shuffle.»
• 3:1 = вісімка з крапкою + шіснадцятка

В джазі свінґ передбачається в більшості записаної музики, особливо блюзі, кантрі, джазі та в жанрі свінґ. Не використовується свінґ в диксиленді, латинському джазі, фанку (соул), ф'южн та бі-боп, хоча й тут можливі винятки. Наприклад, джазовий стандарт Satin Doll зазвичай інтерпретується з явним свінґовим ритмом.

В джазі та біг-бендовій музиці майже завжди присутній постійний свінґовий ритм, виконуваний на хай-хеті або райд-тарілці.

Протягом 1920-х з появою великих джазових оркестрів свінґ формувався, як особливий джазовий стиль і до 1935 отримав широку популярність в Сполучених Штатах. Свінґ відрізнявся перш за все сильною ритм-секцією, що включала контрабас і барабани, помірним або швидким темпом, і відмітним свінґовим ритмом. «Королем» свінґу вважався Бенні Гудмен.

•  "Begin the Beguine"^файл (Арті Шоу, фрагмент)
•  "Jumpin' at the Woodside"^файл, (Count Basie & His Orchestra, фрагмент).
•  "And the Angels Sing"^файл, (Бенні Гудмен та Марта Тілтон, фрагмент).