Севастопольський художній музей імені Крошицького
Севасто́польський худо́жній музе́й (до 1965 іменувався Севастопольська картинна галерея) постав 1927 на базі Музею міста Ялти (з 1922).
Севастопольський художній музей імені Крошицького | |
---|---|
| |
44°36′49″ пн. ш. 33°31′20″ сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Севастополь |
Засновано | 1927 рік |
Фонд | близько 8.000 експонатів |
Відвідувачі | до 150.000 на рік |
Сайт | sevartmuseum.info |
Севастопольський художній музей імені Крошицького (Sevastopol) | |
Севастопольський художній музей імені Крошицького у Вікісховищі |
Історія формування
Місто не мало значної художньої збірки. Базою для її створення стала примусова націоналізація у 1920 р. художніх та мистецьких скарбів, що залишились в садибах, дачах і палацах вельмож та капіталістичних багатіїв на території Південного берегу Криму. Коштовну мистецьку збірку мав і Лівадійський палац міста Ялти, що належав царській родині. Ця збірка теж була перевезена у Севастополь, що значно збагатило колекцію творами західноєвропейського мистецтва.
Крошицький Михайло Павлович
Художній музей у Севастополі багато чим завдячує Крошицькому Михайлу Павловичу (1894—1972). Уродженець Севастополя, він повернувся в рідне місто після художнього навчання і працював у музеї. Був організатором та першим директором Воронезького обласного музею, але знов повернувся в Севастополь. У часи німецько-фашистської навали саме Крошицький організував евакуацію музейних речей з Севастополя до міста Томськ, чим фактично врятував 1 200 коштовних творів мистецтва для міста і наступних поколінь. З грудня 1991 року (на 20 років після смерті М. П. Крошицького) в подяку за наукову та рятувальну діяльність його ім'ям названо Севастопольський художній музей.
Фонди
Сучасні фонди становлять близько 8 000. Картинна галерея доповнена зразками німецької порцеляни Мейсена, зразками західноєвропейської бронзи.
Експозиція західноєвропейського мистецтва має значну мистецьку вартість через наявність творів відомих митців, серед яких:
- Анонім із Флоренції 16 ст.
- Якопо Бассано
- Томмазо Саліні
- Гюбер Робер
- Франс Снейдерс
- Лука Джордано
- Давид Тенірс Молодший
- Жак Куртуа
- Клод Лєфевр
- Жан Батіст Грьоз
- Йозеф Грассі тощо.
Декор фасаду музею
Експозиція
Близько 2 500 експонатів (1970) у двох відділах — західноєвропейського мистецтва та російського дореволюційного і радянського мистецтва. Українське мистецтво представлене творами (Іллі Рєпіна, М.Самокиша, М.Глущенка, Т.Яблонської, С.Сулименка та ін.) у відділі російського та радянського мистецтва.
Джерела
- Офіційна сторінка музею
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.