Богаєвський Костянтин Федорович

Богає́вський Костянти́н Фе́дорович (нар. 12 (24) січня 1872(18720124), Феодосія — 17 лютого, 1943, Феодосія) — художник пейзажист. Представник стилю символізм.

Богаєвський Костянтин Федорович
Богаевский Константин Федорович

При народженні Богаевский Константин Федорович
Народження 12 (24) січня 1872(1872-01-24)
Феодосія, Крим
Смерть 17 лютого 1943(1943-02-17) (71 рік)
  Феодосія, Російська імперія
Країна Російська імперія, СРСР
Жанр пейзаж
Навчання Куїнджі Архип Іванович
Діяльність художник
Напрямок символізм
Роки творчості 1900-1942
Вплив Пуссен, Клод Лоррен
Вчитель Куїнджі Архип Іванович
Твори Пейзажі, натюрморти
Нагороди
 Богаєвський Костянтин Федорович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в місті Феодосія в родині дрібного службовця. Перші навички ремесла опановував у Адольфа Феслера. Деякий час займався малюванням у майстерні Айвазовського.

Перебрався в столицю Російської імперії, де навчався у Петербурзькій Академії мистецтв, його вчитель — Куїнджі Архип Іванович. Серед учнів у Куїнджі в цей час і Рилов, приятель Богаєвського, з яким він листувався.

  • У 1890 р. учні майстерні виїхали на Волгу працювати на пленері.
  • У 1891—1895 рр. Куїнджі разом з учнями виїхали за кордон, де малювали краєвиди Німеччини, Австро-Угорщини, Франції. У Відні на Богаєвського мали вплив твори майстрів Сецесії, а серед художників — пейзажі Арнольда Бекліна.
  • З 1900 р. твори художника беруть на виставки у Петербурзі, Мюнхені, Москві, Парижі.
  • У 1906 р. Богаєвський (по закінченню військової служби у фортеці міста Керч) бере шлюб із Жозефіною Дуранте. У 1906 р. митцю збудували майстерню в місті Феодосія, що стане постійним місцем його праці.
  • У 1908—1909 рр. нова подорож до Європи, мандрував Німеччиною, Італією та Грецією.
  • З 1910 р. — член Московського Товариства художників. Давав свої твори на виставки мистецького об'єднання «Світ мистецтва».
  • Мобілізований у війська в роки 1-ї світової війни 1914—1918 рр.
  • Після більшовицького перевороту у жовтні 1917 р. перебрався до Феодосії.
  • 1933 р. отримав почесне звання Заслуженого діяча мистецтв РРФСР. Три роки працював в місті Таруса (1936—1939), потім знову перебрався до Феодосії.
  • Залишився в роки 2-ї світової війни в окупованій Феодосії. Загинув під час бомбардування окупованої Феодосії радянськими військами на 71 році життя у лютому 1943 року.

Богаєвський та книги

Ще у 1910 р. створив малюнки до книги віршів Волошина Максиміліана «Роки мандрів».

За спогадами сучасників відрізнявся неагресивною поведінкою, схильністю до самотності. Мав власну бібліотеку, екслібрис для якої створив у 1930 р. графік Микола Піскарьов (1892—1959). Добре знаючи скелясті пейзажі художника, освітлені сліпучим сонцем, Микола Піскарьов подав і на екслібрисі Богаєвського скелястий пейзаж в сонячному освітленні. Аби збагатити графічний образ, додав бога природи Пана на скелі, що грає на сопілці, перетворивши графічну мініатюру на справжній шедевр.

Вибрані твори
Вітрильники. Захід сонця, 1912
«Фантазійний пейзаж з пірамідами», 1922, літографія
  • Старий Крим, 1903
  • Місто Судак. Консульська вежа, 1903
  • Тропічний пейзаж, 1906, Російський музей
  • Південна країна. Печерне місто, 1908, Севастопольський художній музей імені Крошицького
  • Італійський пейзаж, 1911, Третьяковська галерея
  • Вітрильники. Захід сонця, 1912
  • Скелі, ескіз панно, 1912
  • Три панно (пейзажі) для особняка мільйонера Рябушинського, Москва, 1912
  • Романтичний пейзаж, 1920-ті рр.
  • Феодосія, краєвид, 1926
  • Кримський пейзаж, 1930
  • Глиняний посуд, натюрморт, 1930-ті рр.
  • Феодосія, 1930
  • Дніпрогес, Україна, 1934
  • Гірський краєвид. Після дощу, 1930-ті рр.
  • Підмосковний пейзаж, 1930-ті рр.
  • Місто в долині, 1935 р.
  • Тавроскифія, 1937 р.
  • Стара гавань, 1941 р.
  • Гірський пейзаж, 1940-ті рр.
  • Феодосія взимку, 1940-ті рр.

Галерея
  • Тропічний пейзаж, 1906
  • Південна країна. Печерне місто, 1908
  • Італійський пейзаж, 1911
  • Присмерки у Кіммерії, 1911

Див. також

Примітки
  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.