Севастопольський цвинтар
Севастопольський цвинтар — історичний цвинтар у Табірній (рос. Лагерная) частині Нагірного району міста Дніпро. Цвинтар названо Севастопольським за основною масою поховань, здійснених у часи Кримської війни у 1853-56 років поранених військових, що лікувалися і померли від ран у Катеринославському шпиталі. Сьогоднішня офіційна назва цвинтаря — Севастопольський парк.
Севастопольський цвинтар | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Інформація про цвинтар | |||||||
48°26′49″ пн. ш. 35°03′40″ сх. д. | |||||||
Країна | Україна | ||||||
Розташування | Дніпро | ||||||
Стан | парк | ||||||
| |||||||
Севастопольський цвинтар Севастопольський цвинтар (Україна) |
Історія цвинтаря
Цвинтар був розтащований між вулицями Севастопольська і Сімферопольська. Приблизно 5-6 тисяч військових були поховані у часи Кримської війни.
1863 року тут була закладена каплиця, що у тому ж році почалася перебудовуватися у собор Лазаря чотирьохденника на прохання сина імператора Олександра ІІ Миколи Олександровича. Цвинтар був елітарним місцем поховання відомих людей Катеринослава.
Доля цвинтару за радянських часів
Лазарівський собор був закритий більшовиками у 1930-ті роки і зруйнований після постанови Дніпропетровського міськвиконкому про закриття кладовища 1949 року. За переказами храм безуспішно намагалися зруйнувати декілька разів і наостанок було вирішено засипати будівлю курганом і побудувати монумент нагорі з білого Інкерманського каменю на честь Севастопольської оборони 1855 року. Разом з собором були вандалізовані могили. Відкриття парку з монументом, тріумфальною аркою і алеєю героїв віднесли до 100-річчя оборони Севастополя.
Існує план по поновленню собору. У 1990-тих роках зруйнувалася тріумфальна арка у парк, яку демонтували в березні 1998 р.
Відомі особи поховані на цвинтарі
- Андріан Кащенко — український письменник
- Олександр Поль — дослідник-археолог, краєзнавець і підприємець, меценат
- Іван Манжура — український поет, етнограф
- Ганна Валуєва-Мунт — російська письменниця