Сейсмічність Японії

Усього в Японії нараховується приблизно 200 вулканів, з них близько 40 – діючі. Японські острови — важлива ланка Тихоокеанського сейсмічного поясу, на який загалом припадає 80% землетрусів світу, а на Японію — 36% землетрусів поясу, тобто майже 29% землетрусів світу.

Найпотужніші землетруси повторюються з періодичністю від 10 до 30 років. Максимальна магнітуда землетрусів — понад 8. Як правило, вони викликають цунамі, з підйомом води на березі до 10—20 м. Такі події в різних місцях Тихоокеанського узбережжя Японії траплялися у 684, 869, 887, 1096, 1099, 1351, 1498, 1611, 1703, 1707, 1854 (двічі), 1896, 1933, 1944, 1946 і 1952 роках. 1 вересня 1923 року Великий кантоський землетрус з у 7,9 балів за шкалою Ріхтера з епіцентром у затоці Сагамі, південніше Токіо, повністю зруйнував столицю Японії.

Ще одна зона з максимальною магнітудою землетрусів менше 8 приурочена до краю шельфу Японського моря і зумовлена поступово виникаючим поворотом Японії: зануренням її східного узбережжя і підйомом західного.

Всі острови, на яких розташована Японія, розбиті на блоки складною системою активних розломів, де виникають численні помірні і слабі землетруси. Так в префектурі Наґано в 1965—1970 щодня виникало до 600 поштовхів.

• 1 вересня 1923 року, 11:58:32 — Великий кантоський землетрус. Сильний землетрус у 7,9 балів. Токіо та Йокогама зруйновані.
• 11 березня 2011 року, 14:46:23 — Великий тохокуцький землетрус. Сильний землетрус у 8,9 балів. Постраждав Сендай і тихоокеанське узбережжя Японії.
• 14 — 16 квітня 2016 року — Землетруси в префектурі Кумамото

• Геологія Японії

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

• Сейсмологічне наукове товариство Японії (яп.)