Секретаріат Тихоокеанської спільноти

Секретаріат Тихоокеанської спільноти (англ. Secretariat of the Pacific Community) — регіональна міжурядова організація, членами якої є 22 держави й території Океанії, а також 4 країни-ініціатори (Австралія, Нова Зеландія, США, Франція). Основною метою СТС є розвиток технічного, професійного, наукового, дослідницького й управлінського потенціалу народів Тихого океану та забезпечення їх інформацією та консультативною допомогою з метою вироблення узгоджених рішень з питань їхнього подальшого розвитку і благополуччя[1]. Штаб-квартира організації розміщується в місті Нумеа, адміністративному центрі Нової Каледонії.

Секретаріат Тихоокеанської спільноти

Прапор СТС
Штаб-квартира Нумеа, Нова Каледонія
Засновано 1947
Офіційний сайт http://www.spc.int/

Історія

Секретаріат тихоокеанської спільноти було створено 1947 року під назвою Південнотихоокеанська комісія (англ. South Pacific Commission) 6 країнами, що мають свої інтереси в цьому регіоні: Австралією, Великою Британією, Нідерландами, Новою Зеландією, США та Францією.

Установчим документом СПС є Канберрська угода.

Члени організації

Через зниження зацікавленості тихоокеанськими островами чи бажання забезпечити допомогу південнотихоокеанським країнам в інших галузях дві держави-ініціатори СТС залишили організацію: Велика Британія (1995–1998 і 2005) та Нідерланди (1962).

До 1969 року в СПС було представлено інтереси Нідерландської Ост-Індії (нині Іріан-Джая), але після анексії її території Індонезією ця територія більше не є членом організації.

Країни-засновниці
 Австралія  Франція  Нова Зеландія  США
Тихоокеанські країни й території
 Американське Самоа  Маршаллові Острови  Палау  Токелау
 Острови Кука  Федеративні Штати Мікронезії  Папуа Нова Гвінея  Тувалу
 Фіджі  Науру  Піткерн Вануату
 Французька Полінезія  Нова Каледонія  Соломонові Острови  Волліс і Футуна
 Гуам  Ніуе  Самоа
 Кірибаті  Північні Маріанські Острови  Тонга

Функції

З самого початку створення організації функції СПС були значно обмежені. Австралійське та новозеландське запрошення США, Франції, Нідерландам і Великій Британії взяти участь у конференції Південнотихоокеанської комісії 1947 року включало офіційну заяву про те, що комісія мала зневажити будь-яким засудженням політичних питань, включаючи питання оборони й безпеки. Ці обмеження (особливо з питань випробування ядерної зброї в Тихому океані) призвели до створення Південнотихоокеанського форуму.

СПС — найбільша організація в Раді з регіональних організацій в Тихому океані (англ. Council of Regional Organisations in the Pacific) — консультативному органі, який очолює Секретаріат Форуму тихоокеанських островів.

Примітки
  1. Associated Press. Role of SPC. Процитовано 13 грудня 2012.

Джерела

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.