Селеніцереус

Селеніцереус[2] (Selenicereus, Britton et Rose, 1909) — рід з родини кактусових, що належить до групи лісових цереусів.

Селеніцереус
Selenicereus pteranthus
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Кактусові (Cactaceae)
Підродина:	Cactoideae
Триба:	Hylocereeae
Рід:	Селеніцереус (Selenicereus) (A.Berger) Britton et Rose, 1909
Типовий вид
Selenicereus grandiflorus[1] (L.) Britton et Rose, 1909
Види
Див.текст
Вікісховище: Selenicereus

Назва роду походить від грецьк. Selena — місяць та cera — віск, свічка і ймовірно пов'язана з нічним цвітінням видів цього роду. Рід відомий не лише через свої одні з найбільших у родині квіти (до 30 см у діаметрі), але й через те, що рослини цього роду використовуються у кардіологічній та неврологічній практиці.

Рід налічує близько 20 видів. Мешкають у вологих лісах або на узбережжі. Основний ареал розповсюдження — Вест-Індія, але багато видів мешкають як в Мексиці, так і в Аргентині. Стебла тонкі, 4-12-гранні, з розвиненими повітряними коренями. Квітки великі, 35-40 см завдовжки та 30 см у діаметрі, білі, іноді мають несильний приємний аромат. Довга квіткова трубка і зав'язь покриті лусочками, колючками і волосками. Плоди великі як для родини Кактусових, досягають 6-10 см у діаметрі, червонуваті.

Утримувати слід не на прямому сонці. Зимове утримання — при температурі 15-17 °С з періодичним зволоженням. Влітку полив має бути регулярним і рясним. Обприскування добре впливає на рослини цього роду, особливо в період появи пуп'янків. Земельна суміш, повинна містити більшу кількість гумусу, порівняно з сумішшю для рівнинних родів. Літній полив рекомендується поєднувати з додаванням мінеральних добрив.