Селіванов Олександр Гнатович
Олександр Гнатович Селіванов (1904, село Залюбеч Новогрудського повіту Мінської губернії, тепер Білорусь — ?) — український радянський і партійний діяч, міністр комунального господарства Української РСР, голова виконавчого комітету Харківської міської ради. Депутат Верховної Ради УРСР 2—5-го і 7-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1949—1971 роках. Кандидат економічних наук.
| Селіванов Олександр Гнатович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1904
село Залюбеч Новогрудського повіту Мінської губернії, тепер Білорусь |
| Помер | невідомо |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | державний діяч |
| Alma mater | Московський енергетичний інститут |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
Біографія
Народився в селянській родині. З 1921 року — учень ремісничого училища в місті Дорогобуж Західної області. У 1924—1925 роках — секретар Сафоновського волосного комітету комсомолу Смоленської губернії. У 1925—1927 роках — секретар Дорогобузького повітового комітету комсомолу Смоленської губернії.
У 1927—1930 роках — студент робітничого факультету в місті Смоленську. З 1930 року — студент Московського енергетичного інституту. У 1936 році закінчив Московський енергетичний інститут, кандидат економічних наук з 1939 року, доцент з 1940 року.
У 1936—1938 роках — інженер, заступник начальника і начальник цеху на Харківському електромеханічному заводі імені Сталіна. У 1938—1940 роках — завідувач відділу радянської торгівлі Харківського обласного комітету КП(б)У.
У січні 1940—1941 роках — голова виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих. У 1941—1942 роках — командир корпусу народного ополчення, в кадровому резерві Харківського обласного комітету КП(б)У. У листопаді 1942 — лютому 1943 рр — інструктор Управління кадрів ЦК ВКП(б).
У 1943—1948 роках — голова виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих.
11 лютого 1948 — 25 березня 1953 — міністр комунального господарства Української РСР.
25 березня 1953 — 11 травня 1954 рр. — голова Державного планового комітету Української РСР. У 1954—1958 роках — заступник голови Державного планового комітету Української РСР.
У 1958—1960 роках — голова Ради народного господарства Одеського економічного адміністративного району.
23 серпня 1960 — 22 січня 1971 року — міністр комунального господарства Української РСР.
Потім працював головним редактором інформаційного виробничо-технічного збірника «Міське господарство України».
Нагороди
- орден Леніна (23.01.1948)
- орден Трудового Червоного Прапора (28.08.1944)
- ордени
- медалі
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (19.05.1975)