Селіжарово

Селище розташоване на річці Волзі в гирлі річок Селіжаровки та Пісочна, за 189 км на захід від Твері.

Вперше згадується в 1504. До 1764 у володінні Троїцького монастиря. У середині XIX століття — велике торгове село; у другій половині століття — центр транспортування та перепродажу лісу. У 1916 через село пройшла залізниця.

Статус селища міського типу — з 1937.

Промисловість

У селищі основою є деревообробна галузь, продовжує роботу хлібокомбінат та консервний завод.

Транспорт

В Селіжарово перетинаються залізниця Лихославль — Соблаго (є залізнична станція) та автодорога Ржев — Осташков; працює автовокзал. Розвивається мережа маршрутних таксі.

• Церква Петра та Павла (1610 рік, разом з частиною стіни являють собою все, що залишилося від Троїцького Селіжарова монастиря)
• Краєзнавчий музей
• На березі Волги, в стороні від центральної частини Селіжарова, стоїть Церква Воскресіння Христового (побудована між 1763 і 1854 роками), Нині знаходиться в занедбаному стані[1]. Купол відсутній, стіни вкрай постарілі. Однак навіть у такому стані храм видно як при під'їзді до Селіжарова, так і з різних точок селища.

• Нємчинов Геннадій Андрійович — російський письменник.

• Офіційний сайт адміністрації Селіжаровського району
• http://www.ostashkov.ru/news/show-279/