Селія
Се́лія (латис. Sēlija; нім. Oberlettland) — історичний регіон у Латвії. Складова Семигалії. Розташований на південному сході країни.
| Селія |
|---|
 |
Селія у складі Латвії |
Назва
Історія
Названий за іменем давнього балтського племені селів. Східна частина історичної Семигалії. Стародавній центр — Селпілс, столиця селів, союзників литовців у боротьбі проти Тевтонського ордену. 1208 року захоплена німецькими хрестоносцями під проводом Альбрехта фон Буксгевдена. Відтоді обернена у християнство. 1218 року створене Селонське єпископство. 1226 року його частина увійшла до Ризького архієпископства; на решті було створено Семигальське єпископство. Новітній історичний центр — Єкабпілс.
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Arveds Švābe, ed.: Latvju enciklopēdija. Stockholm: Trīs Zvaigznes, 1952-1953.
- Edgars Andersons, ed.: Latvju enciklopēdija 1962-1982. Lincoln: American Latvian Association , 1983-1990. Entry "Sēlija" available at historia.lv. Retrieved 25. II. 2006.
- Vytautas Kazakevičius: "Selonian archaeological sites in Lithuania" Retrieved 25. II. 2006.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.