Семенюта Василь Іванович
Семенюта Василь Іванович (15 лютого 1925, c. Черепівка Буринського району Сумської області — 26 травня 1999) — український художник, скульптор і живописець, різьбяр по дереву, родом із Сумщини.
Семенюта Василь Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
15 лютого 1925 Буринський район, Харківська область | |||
Смерть | 26 травня 1999 (74 роки) | |||
Діяльність | директор музею | |||
|
Біографія
Народився 15 лютого 1925 року в с. Черепівка Буринського району Сумської області. У 1943 році Василь добровольцем пішов на фронт. В 1947 був демобілізований прямо з шпиталю як інвалід другої групи. Навчався в Суджанському державному вчительському інституті з 1951 по 1955, у Львівському поліграфічному інституті (1962—1968).
Був одружений з Семенютою Ніною Семенівною. Є діти - Семенюта Святослав Васильович від першого шлюбу, Семенюта Андрій Васильович і Вертій Наталія Василівна.
У 1955—1970 роках художник створив ряд портретів, серед них «Жінка в червоному капелюшку», «Старий більшовик», «Юнка в червоному светрі», «Молода мати», «Бригадир-будівельник» та ін.; безліч полотен, серед яких твори, що були на обласних, зональних і республіканських виставках. Це «Звечоріло», «Мочарі», «Після дощу», «На урожай», «Свято фарб», «Там, де ревіли гармати», «Туманець».
З 1955 по 1975 — директор Лубенського краєзнавчого музею. В 1955 році організував в Лубнах художню студію. У 1975 році з ініціативи Василя Семенюти в Лубнах відкривається дитяча художня школа, директором якої він був до 1997 року.
З 1974 року з його ж ініціативи в Лубнах було засновано проведення республіканських художніх виставок «Лубенська художня весна», де виставлялися твори митців з усієї України.
У 1975 В. Семенюта став членом Національної спілки художників України. Впродовж 35 років був головним художником м. Лубни.
У 1980 Семенюті присвоєно звання заслуженого працівника культури України, звання відмінника культури. У 1985 його нагороджено Грамотою Президії Верховної Ради України. Нагороджений кількома медалями «За відвагу» й орденом Великої Вітчизняної війни.
Помер 26 травня 1999.
Твори
Рельєфна композиція «М. В. Гоголь» (1952), статуя «Богдан Хмельницький» (1953), пам'ятник Т. Шевченкові (1964), монумент «Вічна пам'ять героям» (1966–1971; бронза, граніт) — обидва останні у Лубнах.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Відомий художник з Буринщини Роман Семенюти Нініи Семенівни «Дорога завдовжки в життя» про життя і творчість Василя Семенюти http://polnocvet.kh.ua/tvorchestvo/