Сент-Геленс
Сент-Геленс (англ. Mount St. Helens, відомий як Lawetlat'la для корінних індіанців коуліц, і Loowit чи Louwala-Clough для корінних індіанців клікітат) — активний андезитовий стратовулкан, розташований в графстві Скамейнія, штат Вашингтон, США, за 154 км на південь від Сіетла і за 84 км на північний схід від Портленда.
Сент-Геленс англ. Mount St. Helens | ||||
| ||||
46°12′00″ пн. ш. 122°11′21″ зх. д. | ||||
Країна | США | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | штат Вашингтон | |||
Система | Каскадні гори | |||
Пояс / дуга | Каскадна вулканічна дуга | |||
Тип | стратовулкан | |||
матеріал | Дацит | |||
Висота | 2550 м | |||
Висота відносна | 1404 м | |||
Вік | < 40 тис. років | |||
Топографічна карта | USGS Mount St. Helens | |||
Виверження | 1 жовтня 2004 — 10 липня 2008 | |||
Перше сходження | 1853, Томас Драєр | |||
Маршрут | Похід південним схилом вулкану | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
Global Volcanism Program | 321050 | |||
SummitPost | 150360 | |||
peakbagger.com | 2353 | |||
Peakware | 224 | |||
GeoNames | 5809218 | |||
Сент-Геленс Сент-Геленс (США) | ||||
Tectonic setting: Зона зубдукції | ||||
Сент-Геленс у Вікісховищі |
Географія
Гора Сент-Геленс отримала свою назву від імені британського дипломата лорда Сент-Геленс, друга Джорджа Ванкувера, який першим описав район у 18 столітті[1]. Вулкан розташований в Каскадних горах і входить до Каскадної вулканічної дуги, частини Тихоокеанського вогняного кола, що містить більшість вулканів Землі, з яких понад 160 активні. Вулкан відомий своїми експлозіями (вибуховими виверженнями) з великим виділенням попелу та пірокластичними потоками.
Вулкан Сент-Геленс сумнозвісно відомий своїм великим виверженням 18 травня 1980 року, найбільш смертельною та економічно руйнівною вулканічною подією в історії США.[2] Загинуло 57 людей; знищено 250 домівок, 47 мостів, 24 км залізниці та 298 км доріг. Масивний зсув ґрунту об'ємом до 2,9 км³, спричинений землетрусом потужністю 5,1 М за шкалою Ріхтера спричинив виверження[3], яке зменшило висоту гори з 2 950 м.н.м. до 2 549 м.н.м., і залишило кратер у формі підкови шириною 1,6 км.[4]. Для збереження вулкана та дослідження наслідків виверження був створений «Національний вулканічний монумент Гора Сент-Геленс».
Як і більшість інших вулканів в Каскадних горах, гора Сент-Геленс є великим еруптивним конусом, що складається з лавового каміння, перекладеного шарами попелу, пемзи та інших відкладень. Гора включає шари базальту та андезиту, через які вивергалися декілька куполів дацитової лави. Найбільший дацитовий купол утворював колишню вершину, а на його північному фланзі був менший купол «Козячі скелі». Обидва були знищені виверженням 1980 року.
Див. також
Панорама
Примітки
- Mount Saint Helens. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS).
- Mount St. Helens National Volcanic Monument. USDA Forest Service. Архів оригіналу за 23 листопада 2006.
- Mount St. Helens – From the 1980 Eruption to 2000. Fact Sheet 036-00. United States Geological Survey. Процитовано 12 листопада 2006.
- May 18, 1980 Eruption of Mount St. Helens. USDA Forest Service. Архів оригіналу за 29 травня 2009.