Септакорд

Септако́рд — чотиризвучний акорд, в основному виді якого звуки розташовані за терціями[1]. Позначається цифрою 7. Складові звуки септакорду називаються: основним (1), терцієввим (3), квінтовим (5) і септимовим тоном (7)[1]. Септакорд та його обернення можуть застосовуватись у тісному, широкому та змішаному розташуванні. Септакорди бувають повні та неповні (з пропущеною квінтою). У класичній гармонії септакорд вважається дисонуючим акордом і розв'язується в тризвук, або в інший септакорд.

Види септакордів

Існує сім септакордів терцієвої структури, будова яких являє собою послідовність великих і малих терцій. Оскільки в септакорді є 3 терції (4 ноти), кожна з яких може бути малою або великою, існує 8 можливих комбінацій, однак використовуються лише сім з них, оскільки акорд складений виключно із великих терцій ("збільшений збільшений", наприклад C–E–G♯–H♯), утворить акорд, енгармонічно рівний збільшеному тризвуку з октавним подвоєнням основного тону.

Септакорди в класичній музиці
НазваАкорд від звуку ДоПозначення
від до
Інтервал від основиТерції між звуками септакорду
ТерціяКвінтаСептима1-а2-а3-я
Великий мажорний
Cmaj7
CM7
CΔ7
CΔ
великачиставеликавеликамалавелика
Малий мінорний
Cmin7
Cm7
C−7
малачистамаламалавеликамала
Малий мажорний («домінантовий»)
C7великачистамалавеликамалаminor
Зменшений септакорд
Co7
Cdim7
Cm(7)5
C-(7)5
малазменшеназменшенамаламаламала
Малий зі зменшений тризвуком
Cm75
C−75
Cø
малазменшенамаламаламалавелика
Великий мінорний
Cmmaj7
CmM7
CmΔ7
C−Δ7
малачиставеликамалавеликавелика
Великий із збільшеним тризвуком
Cmaj75
C+M7
C+Δ7
великазбільшенавеликавеликавеликамала

Нетерцієвої структури

Септакорди також можна побудувати за допомогою збільшених або зменшених терцій. З точки зору матиематики таких акордів можу існувати 64, проте лише деякі з них використовуються іна практиці:

Септакорди нетерцієвої структури
НазваАкорд від звуку ДоПозначення
від до
Інтервал від основиТерції між звуками септакорду
!ТерціяКвінтаСептима1-а2-а3-я
Збільшений мінорний
Caug7
C+7
великазбільшенамалавеликавеликазменшена
(екв. в.2)
Зменшений мажорний
CmM75
C−Δ75
малазменшенавеликамаламалазбільшена
(екв. ч.4)
Домінантовий з пониженою квінтою
C75великазменшенамалавеликазменшенавелика
Великий з пониженою квінтою
CM75великазменшенавеликавеликазменшеназбільшена

У нетемперованому строх можливі і інші септакорди.

Обернення септакорду

Обернення септакорду:

Розташування септакорду

Септакорди та їх обернення можуть використовуватись в тісному та широкому розташуванні.

Септакорди на різних ступенях ладу

Септакорди можуть бути побудовані від будь-якого ступеню мажорного чи мінорного ладу[2]. Найчастіше використовуваним вважається домінантсептакорд (розташований на V ступені ладу), а найрідше використовуваним — септакорд ІІІ ступеню[3].

Септакорди різних ступенів ладу в порядку їх вживаності[3]

В натуральному мажорі утворюються великих мажорних, один малий мажорний, три малих мінорних і один малий зменшений септакорди:[2]  І7 — великий мажорний;  ІІ7 — малий мінорний;  ІІІ7 — малий мінорний;  IV7 — великий мажорний;  V7 — малий мажорний («домінантсептакорд»);  VI7 — малий мінорний;  VII7 — малий зменшений.

В натуральному мінорі утворюються великих мажорних, один малий мажорний, три малих мінорних і один малий зменшений септакорди:[2]  І7 — малий мінорний;  ІІ7 — малий зменшений;  ІІІ7 — великий мажорний;  IV7 — малий мінорний;  V7 — малий мінорний;  VI7 — великий мажорний;  VII7 — малий мажорний.

В гармонічному мінорі утворюються по одному акорду кожного різновиду: великий збільшений, великий мажорний, великий мінорний, малий мажорний, малий мінорний, малий зменшений і зменшений септакорди:[2]  І7 — великий мінорний;  ІІ7 — малий зменшений;  ІІІ7 — великий збільшений;  IV7 — малий мінорний;  V7 — малий мажорний («домінантсептакорд»);  VI7 — великий мажорний;  VII7 — зменшений.



Примітки

  1. Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
  2. І.Дубінін. Гармонія. — Київ: Музична Україна, 1968
  3. Kostka; Payne (1995). Tonal Harmony (вид. 3rd). с. 225. ISBN 0-07-300056-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.