Серафімов Сергій Савич
Сергій Савич Серафимов (14 жовтня 1878, Трапезунд, Османська імперія — 21 листопада 1939, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський радянський архітектор.
Сергій Савич Серафимов | |
---|---|
| |
Народження | 14 жовтня 1878 |
Смерть | 21 листопада 1939 (61 рік) |
Поховання | Літераторські мостки |
Країна | РРФСР |
Навчання | Одеське художнє училище, Імператорська Академія мистецтв |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Ленінград, Харків |
Архітектурний стиль | неокласицизм, конструктивізм |
Найважливіші споруди | Держпром в Харкові |
Містобудівні проєкти | Площа Дзержинського в Харкові |
Біографія
У 1901 закінчив Одеське художнє училище і в тому ж році вступив у Вище художнє училище Імператорської Академії мистецтв.
Дипломну роботу «Державна дума» виконав у 1910 (майстерня А. Померанцева).
Викладач ПГСХМ — ВХУТЕІНу — ЛВХТІ (колиш. Академії мистецтв); після реорганізації — ІЖСА (з 1934). Проректор з навчальної частини. Професор.
Похований у Ленінграді на «Літераторських містках» Волківського кладовища.
Харків
- Будинок Державної промисловості УРСР — Держпром (1925, співавтори: Кравець С. М., Фельгер М. Д.; інж. Роттерт П. П.; конкурс, 1-а премія; здійснено у 1925—1928);
- Будинок проектних організацій — спочатку Будинок Уряду Української РСР (1927; співавтор Зандберг-Серафимова М. А.; конкурс, 2-а премія);
Будівлі
- Будинок житловий прибутковий А. Бенігсена на Середньому пр. В.О, д. 51-53, кут 12-ї лінії (1909, планування І. Претро, 1911—1912);
- Головне казначейство на наб. Фонтанки, 70-72 (1912—1915, спільно з Д. Іофаном, за участю С. Корвін-Круковського)
Нездійснені проекти
- Міністерство торгівлі та промисловості на наб. Макарова, 8 (1912; конкурс, 1-а премія);
- Палац Праці Нарвського району в Петрограді;
- Бібліотека ім. Леніна в Москві (1928, співавтор М. Зандберг-Серафимова; всесоюзний конкурс; 4-а премія);
- Будинок Уряду Білоруської РСР у Мінську (конкурс);
- Будинок Рад Карело-Фінської РСР у Петрозаводську (1934);
- Народний дім у Ризі (до 1930, співавтор М. Зандберг-Серафимова; конкурс);
Джерела
- Щорічник Товариства архітекторів-художників. Випуск 12. Ленінград. 1927 Стор. 109 — 122.
- Щорічник Товариства архітекторів-художників. Випуск 13. Ленінград. 1930 Стор. 96, 97.
- Архітектура СРСР. 1940 № 1. Стор. 74. Некролог.
- Архітектура СРСР. 1940 № 8. Стор 61-65. Рубанчік Я.
- С. С. Серафимів. Каталог виставки. Ленінград. 1941
- Архітектура СРСР. 1984 № 3. Стор. 101.
- Зодчі Санкт-Петербурга. XIX — початок ХХ століття. Упоряд. — Ісаченко В. Г. СПб.: «Лениздат». 1998 Стор. 1028, 1029.
- Пам'ятники архітектури та історії Санкт-Петербурга. Василеостровский район. СПб.: «Коло». 2005 Стор. 445, 446.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- УРЕ
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.