Кравець Самуїл Миронович
Кравець Самуїл Миронович (27 серпня 1891 р., Вільно — 22 січня 1966, Москва, СРСР)[1] — архітектор.
| Кравець Самуїл Миронович | |
|---|---|
| Народився |
27 серпня 1891 Вільнюс, Російська імперія |
| Помер |
22 січня 1966 (74 роки) Москва, СРСР |
| Країна |
 СРСР Російська імперія |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Вищі жіночі політехнічні курсиd (1922) і Петербурзька академія мистецтв (1917) |
| Заклад | Метропроектd |
| Magnum opus | Бібліотека імені Леніна і Держпром(Будинок Державної промисловості) |
| Нагороди |
 |
Життєпис
У 1917 закінчив Академію мистецтв у Петрограді, у 1922 — Другий політехнічний інститут.
Працював в майстерні І. Фоміна (Петроград).
У 2-й половині 1920-х рр. жив і працював у Харкові.
У 1930 стажувався у США.
Після повернення зі стажування працював у Москві, був головним архітектором інститутуту «Метропроект».
Будівлі
- 1922 — Стадіон у Петрограді.
- 1924—1928 — Комплекс будівель Держпрому на площі Свободи у Харкові.
- 1927 — Контора Дніпробуду в Запоріжжі.
- 1930 — Корпус хімічного факультету Харківського університету на вул. Університетській, № 12а.
- 1931 — Житловий будинок-комплекс «Червоний промисловець» на проспекті Незалежності, 5 у Харкові.
- 1931—1932 — Головний корпус Турбінного заводу на проспекті Московському, 199 у Харкові.
- 1936 — Універмаг на Комсомольській площі у Москві.
- 1935 — Наземний павільйон станції метро «Палац Рад» (нині «Кропоткінська») у Москві[2].
- 1944 — Cтанція метро «Сталінська» (нині «Семенівська») у Москві.
Держпром 91924-1928). площа Свободи, 7 Харків.
Житловий будинок "Червоний промисловець" (1931), пр. Незалежності, 5. Харків
Станція метро "Семенівська" (1944). Москва.
Джерела
- Лаврентьєв І. М. Кравець Самуїл Миронович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Примітки
- Кравець Самуїл Миронович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 7 січня 2021.
- М Кропоткинська пам'ятки. станція Кропоткинська. actionvideo.ru. Процитовано 7 січня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.