Серватюк Василь Миколайович

Васи́ль Микола́йович Серватю́к (нар. 12 березня 1957, м. Українка, Кіровоградська область) — український військовик та дипломат. Генерал-лейтенант[1], доктор військових наук, професор. Надзвичайний і Повноважний Посол України у Таджикистані (з 16.05.2019 по 06.10.2021) [2].

Василь Миколайович Серватюк
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 12 березня 1957(1957-03-12) (64 роки)
м. Українка, Кіровоградська область
Військова служба
Приналежність  Україна
Формування  Прикордонна служба
Війни / битви Війна в Афганістані (1979—1989)
Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Афганістан за сумісництвом (з 15.06.2020 по 06.10.2021)[3][4].

З життєпису

1978 року закінчив Вище військове прикордонне училище ім. К. Ворошилова, 1987 року — Військову академію ім. М. В. Фрунзе.

Протягом 1978—1984 років проходив службу, Закавказький прикордонний округ — заступник начальника, начальник прикордонної застави.

У 1987—1992 роках — у Середньоазійському прикордонному окрузі, в тому числі у Афганістані. Цього часу займав посади начальника мотоманевреної групи, заступника начальника штабу, начальника штабу прикордонного загону.

У1992—1994 роках — начальник штабу Березинського прикордонного загону Прикордонних військ України, протягом 1994-2000-х — заступник начальника кафедри тактики та оперативного мистецтва, начальник кафедри, Національна академія Прикордонних військ України. У 2000—2003 роках працював заступником начальника штабу - начальник управління прикордонної служби штабу Прикордонних військ України.

З 2003 по 2011 рік — начальник відділу зі зв'язків з державними органами гендирекції по обслуговуванню іноземних представництв КМДА. За сумісництвом викладав в 2007—2010 роках — професор кафедри тактики Прикордонних військ, Військовий інститут Прикордонних військ Республіки Казахстан.

В 2011—2014 роках був завідувачем кафедри аеромобільних військ та сил спеціальних операцій, Національний університет оборони України. Як національний експерт входив до складу Міжнародної організації міграції з питань прикордонної безпеки та реформування прикордонного відомства у відповідності до стандартів ЄС. Член експертної ради МОН України з національної безпеки та спеціальних проблем оборони й оборонно-промислового комплексу, був членом спеціалізованих вчених рад Національного університету оборони України.

У листопаді 2014-го року в добровільному порядку прийнятий на військову службу.

З 17 листопада 2014[5] по 4 квітня 2019 року[6] — перший заступник голови Державної прикордонної служби України.

Є автором понад 120 навчальних посібників, наукових статей, підручників.

Брав участь у бойових діях радянсько-афганської та російсько-української війни.

Одружений, з дружиною виховують трьох доньок.

Нагороди

Див. також

Примітки
  1. Указ Президента України від 27 травня 2015 року № 289/2015 «Про присвоєння військових звань»
  2. Указ Президента України від 16 травня 2019 року № 233/2019 «Про призначення В.Серватюка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Таджикистан»
  3. Указ Президента України від 15 червня 2020 року № 225/2020 «Про призначення В.Серватюка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Ісламській Республіці Афганістан»
  4. Указ Президента України від 6 жовтня 2021 року № 512/2021 «Про звільнення В.Серватюка з посад Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Таджикистан, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Ісламській Республіці Афганістан»
  5. Указ Президента України від 17 листопада 2014 року № 886/2014 «Про призначення В. Серватюка першим заступником Голови Державної прикордонної служби України»
  6. Указ Президента України від 4 квітня 2019 року № 101/2019 «Про звільнення В. Серватюка з посади першого заступника Голови Державної прикордонної служби України»
  7. Указ Президента України від 2 травня 2019 року № 177/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Указ Президента України від 26 грудня 2014 року № 957/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.