Сервольський металургійний завод

Металургійний завод у місті Сервола було засновано 1896 року. В той час місто входило до складу Австро-Угорщини. Побудувало завод Крайнське промислове товариство з Любляни (нім. Krainische Industrie-Gesellschaft, словен. Kranjska industrijska družba), засноване 1869 року, яке мало не меті сконцентрувати тут своє виробництво чавуну й феросплавів.[1]

Під час Першої світової війни завод не працював через розрив зв'язків з постачальниками сировини. Між світовими війнами завод було модернізовано під керівництвом Товариства доменних печей і сталеплавильних заводів Венеції-Джулії (італ. Società Alti Forni e Acciaierie della Venezia Giulia) і потім Товариства «Ілва» з Генуї (італ. ILVA di Genova).[3] Кількість працівників на заводі між 1937 і 1939 роками зросла з 910 до 1670 осіб.[4] Під час Другої світової війни у 1944 і 1945 роках завод зазнав дев'ять авіабомбувань, що спричинили пошкодження частини обладнання.[3]

1961 року ввійшов до складу італійської державної компанії «Italsider». 1989 року перейшов під управління групи Піттіні (Pittini), під час керівництва якої, не зважаючи на певні інвестиції, з 1992 року зазнав проблем, що призвело до протестів робітників у 1995 році. Пізніше власником заводу стала фінансова група родини Лукіні (Gruppo Lucchini). 2005 року група Лукіні продала 80% акцій компанії «Северсталь» з РФ, отримавши за них 450 млн. 2010 року Лукіні продало «Северсталі» свої останні 20% акцій заводу.[1]

Завод займає площу 0,56 км². До його складу входять коксохімічний завод, аглофабрика, 2 невеличких доменних печі корисним об'ємом 620 м³ кожна, ^{[джерело?]} ТЕЦ.[1]