Сергун Ігор Дмитрович
Ігор Дмитрович Сергун (нар. 28 березня 1957 — 3 січня (?) 2016 Ліван (?)[1][2][3]) — російський воєначальник, розвідник, начальник Головного розвідувального управління Генерального Штабу Російської Федерації — заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (від 26 грудня 2011 року), генерал-полковник. Кандидат військових наук.
Ігор Дмитрович Сергун | |
---|---|
| |
Народження |
28 березня 1957 Подольськ, Московська область, РРФСР, СРСР |
Смерть |
3 січня 2016 (58 років) Москва, Росія гострий інфаркт міокарда |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна |
СРСР → Росія |
Рід військ | Розвідувальні війська ЗС Росії |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1973 — 2016 |
Звання | Генерал-полковник |
Командування | ГРУ ГШ ЗС Росії |
Нагороди | |
Сергун Ігор Дмитрович у Вікісховищі |
Біографія
Детальна біографія і ключові відомості про проходження служби Сергуна, як і інших військовослужбовців, що займають подібні посади, у РФ є державною таємницею.
Інформація щодо його біографії міститься на офіційному сайті Міністерства оборони Росії (у розділі «Герой»): Народився 28 березня 1957 року. У Збройних силах від 1973 року. Закінчив Московське суворовське військове училище, Московське вище загальновійськове командне училище імені Верховної Ради РРФСР, Військово-дипломатичну академію, Військову академію Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації.
У військовій розвідці від 1984 року. Проходив військову службу на різних посадах у Головному розвідувальному управлінні. Володіє кількома іноземними мовами. Має державні нагороди СРСР та РФ.
1998 року маючи військове звання полковника був військовим аташе Російської Федерації в Албанії.
Указом Президента Російської Федерації у грудні 2011 року призначений начальником Головного управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації — заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації[4][5][6].
Указом Президента Російської Федерації від 31 серпня 2012 року № 1240 Ігореві Сергуну присвоєно звання «генерал-лейтенант»[7][8].
У квітні 2014 року Ігор Сергун потрапив до списку осіб, на які Європейський союз та США наклали санкції за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, а також «за діяльність офіцерів ГРУ на сході України»[9].
Указом Президента Російської Федерації від 21 лютого 2015 року № 91 Ігореві Сергуну присвоєно звання «генерал-полковник».
Був одружений, мав двох дочок.
Російське інформаційне агентство ТАСС повідомило, що Ігор Сергун помер 3 січня 2016 у Москві.[9]
Нагороди
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня
- Орден «За військові заслуги»
- Орден Пошани
- Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2-го ступеня
- Медаль «За бойові заслуги» (СРСР)
- Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» (СРСР)
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (СРСР)
- Медаль «За зміцнення державної системи захисту інформації» 2-го ступеня
- Медаль «Учаснику марш-кидка 12 червня 1999 Боснія — Косово»
- Медаль «За бездоганну службу» 3 ступенів (СРСР)
- Медаль «200 років Міністерству оборони»
- Знак «За службу у військовій розвідці»
Примітки
- Начальник ГРУ Росії загинув у Лівані, а не в РФ, 112.ua, 07.01.2016
- A Mysterious Death Raises Questions in Russia, stratfor.com, 06.01.2016 (англ.)
- FT: Путин просил Асада уйти.— Телеканал «Дождь», 22 января 2016 (рос.)
- Сергун Ігор Дмитрович: Міністерство оборони Російської Федерації
- І. Д. Сергун на сайті encyclopedia.mil.ru
- У Міноборони підтвердили відставку начальника ГРУ // Лента.ру. — 26.12.2011.
- Воронін Н. Присвоєння військових звань // Червона зірка. — 04.09.2012. Архів оригіналу за 19.09.2012. Процитовано 16.06.2015.
- Указ Президента Російської Федерації від 31 серпня 2012 № 1240. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
- Війна проти України і смерть начальника ГРУ Росії Ігоря Сергуна. Радіо Свобода. Процитовано 16 червня 2017.
Посилання
- Сергун Ігор Дмитрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Похоронний марш російських генералів (Статистика й інфографіка).— InformNapalm, 2016-01-14