Сергіє Демич

Розпочинав кар'єру в клубі «Хайдук» (Сараєво), в першій команді якого грав з 18 років[2].

Був помічений представниками загребського клубу «Конкордія», до складу якого приєднався в 1930 році. На той момент «Конкордія» вважалась третій за силою клубом Загреба, після «Граджянскі» і ХАШКа. Але в тому році команді вдалося випередити «Граджянскі» і потрапити з другого місця чемпіонату міста до кваліфікації національного чемпіонату. Обігравши «Ілірію» з Любляни, клуб Демича вперше потрапив до фінального турніру чемпіонату, де створив сенсацію, завоювавши перше місце. У фінальному турнірі виступало 6 команд. Перед останнім десятим туром чотири клуби зберігали шанси на титул, причому «Конкордія» була лідером, на одне очко випереджаючи БСК, «Хайдук» і «Югославію». Двоє останніх зіграли між собою внічию 1:1. «Конкордія» ж дома приймала БСК здобула перемогу з рахунком 4:2[3]. За грою спостерігало 15 000 глядачів, які після свистка винесли гравців клубу з поля на своїх плечах, а на вулицях міста відбувались довгі гуляння з нагоди першого в історії клубу чемпіонства[2]. Демич зіграв в усіх 10 матчах своєї команди.

У 1931 році став з командою срібним призером чемпіонату, зігравши у фінальному турнірі 6 матчів. В 1932 році вдруге став чемпіоном країни. «Конкордія» посіла друге місце у кваліфікаційній групі, поступившись «Хайдуку». Фінальний турнір цього разу проводився за кубковою системою. Клуб переміг у чвертьфіналі «Вікторію» (Загреб) (3:0 і 7:3), а у півфіналі белградську «Югославію» (0:0, 6:1). У фіналі «Конкордія» зустрічалась із «Хайдуком», якому поступилась у ківаліфікаційній групі. Перший матч у Спліті завершився перемогою з рахунком 2:1. Після матчу преса назвала головним героєм гри Демича[2]. В матчі-відповіді «Хайдук» виграв перший тайм 1:0, але після перерви нападники «Конкордії» забили два голи, а Демич втримав свої ворота сухими.

У 1933 році Сергіє Демич перейшов до складу австрійського клубу ВАК. Команду саме залишив знаменитий воротар Рудольф Гіден. Але закріпитись у складі віденского клубу Демичу не вдалося. На його рахунку лише один матч у чемпіонаті Австрії у сезоні 1933/34[4], а також одна гра у кубку країни проти «Лібертас» (1/8 фіналу, 6:3)[5].

Пізніше повернувся на батьківщину. Знову виступав у складі «Конкордії», але такої ж гри, як на початку 30-х років, не показував[2]. Також грав у команді «Граджянскі» (Скоп'є), з якою у сезоні 1938/39 років виступав у вищому дивізіоні, посівши 10 місце серед 12 команд і зігравши в усіх 18 матчах змагань[6]. Загалом у фінальному турнірі чемпіонату Югославії зіграв 61 матч.

Під час Другої світової війни перебував у Словенії, в полоні в Любляні. Після 1945 року він переїхав до брата Кирила в Загреб, а потім переїхав з дружиною Надою до Белграда[2].

Помер у віці 64 років і був похований на Новому цвинтарі в Белграді.

У 1932 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Польщі (0:3). У 1933 році захищав ворота своєї збірної у матчах Балканського кубка, що проходив у Бухаресті. Югославія перемогла збірні Греції (5:3) і Болгарії (4:0), але поступилась у вирішальній грі господарям румунам (0:5), посівши друге місце[7].

 Статистика матчів і голів за збірну —  Югославія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
29.05.1932	Загреб	Югославія	0 – 3	Польща	товариський матч	-	53'
26.06.1932	Белград	Югославія	7 – 1	Греція	Балканський кубок	-
30.06.1932	Белград	Югославія	2 – 3	Болгарія	Балканський кубок	-	79'
03.07.1932	Белград	Югославія	3 – 1	Румунія	Балканський кубок	-	18'
Усього		Матчів	4		Голів	-6

Титули і досягнення

• Чемпіон Югославії (2):

«Конкордія»: 1930, 1932

• Срібний призер чемпіонату Югославії (1):

«Конкордія»: 1931

• Срібний призер Балканського кубка (1):

Югославія: 1933

Примітки

1. У фінальному турнірі чемпіонату Югославії
2. Біографія гравця
3. Всі матчі турніру
4. Склада ВАКа у сезоні 1933/34
5. Протокол матчу
6. Всі матчі сезону 1938/39
7. Матчі Балканського кубка

Посилання

• Профіль на сайті сербської збірної з футболу (серб.). Процитовано 24 травня 2020.
• Статистика виступів у чемпіонаті Югославії (серб.). Процитовано 24 травня 2020.
• Профіль на eu-football.info (анг.). Процитовано 24 травня 2020.
• Сергіє Демич на сайті National-Football-Teams.com (англ.)