Сибірський ботанічний сад (Томськ)

Сибірський ботанічний сад (СибБС)(м. Томськ)(рос. Сиби́рский ботани́ческий сад (СибБС) (Томск)) — підрозділ Томського державного університету(ТДУ).

Сибірський ботанічний сад Томського державного університету
Оранжерея саду, 1890 рік.
Оранжерея саду, 1890 рік.
56°27′59″ пн. ш. 84°56′45″ сх. д.
Розташування: Томський державний університет
Найближче місто: Томськ
Площа: 126,5 га
Заснований: 1880 рік
Країна  Росія
Країна: Росія
 Сибірський ботанічний сад у Вікісховищі

Площа саду 126,5 га, з них:

  • 10 га — заповідний парк, в тому числі оранжерейно-тепличний комплекс в Університетському гаю.
  • 116,5 га — екосистемна дендрологічна територія (в районі мкр. Мокрушинський — мкр. Енергетик — Степанівки).
Головна оранжерея.

В оранжереї Сибірського ботанічного саду Томського державного університету створено унікальні для північних регіонів планети рослинні фонди: понад 6000 видів, форм і сортів, з них 1800 тропічних і субтропічних, декоративно- деревних і чагарникових відкритого ґрунту — 796, декоративних трав'янистих — 1200 , лікарських — 535, плодово-ягідних — 235, кормових — 514, овочевих — 421, рідкісних і зникаючих з флори Томської області — 551 вид. Центральна оранжерея заввишки 31 метр — це друга за висотою оранжерея в РФ.[1].

Історія

У 1875 році з Головного Управління Західного Сибіру (відділ Управління цивільними навчальними закладами) губернатору Томської губернії прийшов наказ обрати місце під будівництво Сибірського університету і про обов'язкове відведення місця для університетського ботанічного саду. Влітку 1880 В. М. Флоринський та садівник М. А. Шестаков розпланували територію — південніше головного університетського корпусу. Намічені ділянки під оранжереї, розсадники та інші споруди.


12 травня 1885 року з Казанського університету до Томська прибув П. М. Крилов, призначений вченим садівником Сибірського університету. Він привіз 60 видів рослин, здебільшого недовговічних квіткових культур. До сьогодні збереглися п'ять 130-135-річних примірників найцінніших видів: араукарія Бідвілла, пальма ховея Форстера, фікус вкорінений та інших.

На початок 1886 року сад займав площу 1,7 га, мав теплицю площею близько 400 м² і висотою 4 метри.

Першими керівниками ботсаду були професори: Сергій Коржинський (1888–1892), Е. Г. Саліщев (1893), В. В. Сапожников (1893–1924), Порфирій Крилов (1924–1928).

Професорка Валентина Морякіна була директором Сибірського ботанічного саду з 1969 до 2008. За період її керівництва збудовано: металеву тропічну оранжерею заввишки 15 м (1971–1973), субтропічний комплекс (1985–1988) з висотними оранжереями (31 м). Валентина Морякіна була ініціатором і співавтором конструкторської ідеї створення оранжерей для тропічного і субтропічного мікроклімату в північних умовах, а також входила в проектну групу.

У 2004 році Сибірський ботанічний сад оголошений природною територією обласного значення під особливою охороною.

Головна оранжерея. Сучасний внутрішній вигляд

Примітки
  1. Сибірський ботанічний сад Томського державного університету. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 11 червня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.