Сиволапенко Павло Федорович

Народився 13 грудня 1913 року в селі Пирогові (нині в межах Києва) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1946 року. Вчився і працював в Пирогові. Закінчив вісім класів середньої школи, навчався в Київському енерготехнікумі.

У 1933 році призваний до лав Червоної Армії. У 1935 році закінчив танкотехнічні курси, в 1936 році — курси молодших лейтенантів, в 1939 році — Чкаловське військово-авіаційне училище.

З червня 1941 року брав участь у боях проти німецько-фашистських загарбників як штурман ланки дальньобомбардувальної авіації. До жовтня 1944 року гвардії майор П. Ф. Сиволапенко здійснив 219 бойових вильотів (з них 211 — вночі) на бомбардування залізничних вузлів, військово-промислових центрів противника, завдавши йому значних втрат.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1944 року за успішну бомбардування військово-промислових об'єктів противника в Данцигу, Бухаресті, Варшаві, Кенігсберзі, Гельсінкі, Тільзіті гвардії майору Павлу Федоровичу Сіволапенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5101).

Могила П. Сиволапенка

Свій останній бойовий виліт штурман далекого бомбардувальника зробив у квітні 1945 року на Берлін. У 1954 році за станом здоров'я звільнився з Армії. Жив у Києві. Помер 15 липня 1987 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.

• Біографія П. Ф. Сиволапенка на сайті «Герои страны» (рос.)

• Боевые звёзды киевлян. — Киев: Политиздат Украины, 1983.
• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988