Сизиков Валентин Васильович
Валенти́н Васи́льович Сізіков (1918 - 2005) — Народний художник УРСР
| Сизиков Валентин Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
23 червня 1918 Барнаул, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка | |||
| Смерть | 2005 | |||
| Навчання | Харківська державна академія дизайну та мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Кокель Олексій Опанасович і Прохоров Семен Маркович | |||
| Відомі учні | Литвинов Володимир Олексійович і Векленко Олег Анатолійович | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Біографія
Народився у с. Шуригіно Барнаульського р-ну Алтайского краю.
У 1940г. вступив до Харківського художнього інституту. Вчився у відомих українських художників-педагогів: заслуженого діяча мистецтв УРСР професора Семена Прохорова та професора Олексія Кокеля. Закінчив 1949 р.
1949–2005 — викладав у Харківському художньому інституті (асистент, з 1952 — старший преподаватель, з 1960 — доцент, з 1976 — професор кафедри малюнку).
Брав участь у виставках: республіканських (з 1949), всесоюзних (з 1951), зарубіжних (з 1955).
З 1953 р. по 1987 р. беззмінно очолював Харківську організацію Союза художників УРСР. Обирався: членом Президіума, секретарем правління СХ УРСР (1953–1987), головою Центральної ревкоміссії СХ СРСР (1957–1963), членом правління СХ СРСР (1963–1987), делегатом ІІ-VII з'їздів союзу художників УРСР, І-VI з'їздів союзу художників УРСР.
У 1960 р. було присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, у 1967р нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, у 1970 р. — медаллю «За доблесну працю», у 1974 р. присвоєно звання Народного художника України, у 1976 р. — звання професора, у 1978 р. нагороджений Почесною грамотою Президіум Верховної Ради УРСР. У 1998 нагороджений знаком «Відмінник освіти України»; стипендіат Президенту України, 2001 р. — Лауреат регіонального рейтингу «Харків'янин століття».
Помер у 2005 р.
Основні твори
- «В. Маяковський серед молодь» (1949)
- «Харків'янки» (1960)
- «Харківське море» (1964)
- «Далі Полтавщини» (1972)
Портрети:
- токаря В. П. Дианя (1951)
- доярки Л. П. Луценко (1955)
- генерала Л. Свободи (1961)
- М. Скрипника (1965)
- поета Б. Котлярова (1981)
- механізатора В. Федорченка (1984)
- народного лікаря СРСР О. Довженка (1985)
- співачки Л. Стрельченко (1989)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.