Сикора (острів)
Сико́ра чеськ. Sýkorův ostrov — один із 90-та островів Архіпелагу Норденшельда в південно-східній частині Карського моря (Північний Льодовитий океан). Адміністративно відноситься до Таймирського району Красноярського краю Російської Федерації. З 1993 року разом з архіпелагом входить до складу найбільшого заповідника Росії і всієї Євразії — Державного природного заповідника «Большой Арктический».
| Сикора (острів) | |
|---|---|
| рос. Сикора (остров) | |
| Географія | |
| 76°47′30″ пн. ш. 95°48′29″ сх. д. | |
| Місцерозташування | Карське море |
| Акваторія | Карське море |
| Група островів | Litke Islandsd |
| Країна | |
 Росія | |
| Регіон | Красноярський край |
| Адм. одиниця |
Таймирський район Красноярський край[1] |
| Населення |
0 (2010) |
  Сикора (острів) Сикора (острів) (Росія) | |
 Сикора (острів) Сикора (острів) (Красноярський край) | |
 | |
Географія
Острів Сикора довжиною трохи більше 350 метрів входить до складу одної з п'яти основних груп островів, що складають Архіпелаг Норденшельда — групи островів Літке, яка складається із 10 островів. В 900-х метрах на північ від острова розташований острів Софії, на північному сході — найбільший острів групи — острів Єрмолова, а на півдні за протокою Леніна — група островів Пахтусова.
Острів складається з вулканічних порід і знаходиться в зоні арктичної пустелі і тундри. Клімат арктичний, суворий. Безлюдний.
Історія
Архіпелаг Норденшельда був відкритий у 1740 році під час Великої Північної експедиції партією геодезиста Никифора Чекіна із Таймирського загону Харитона Лаптєва (*1700-†1763). Назву на честь шведського і фінського мореплавця, полярного дослідника, геолога, географа і картографа Нільса Адольфа Еріка Норденшельда одержав лише у 1893 році під час плавання вздовж узбережжя Сибіру норвезького полярного дослідника Фрітьофа Нансена на кораблі «Фрам».
Група островів Літке була названа у 1901 році на честь російського мореплавця і полярного дослідника, президента Імператорської Академії Наук у Санкт-Петербурзі (1864–1882) графа Ф. П. Літке російським геологом бароном Е. В. Толлем під час полярної експедиції на шхуні «Заря». Тоді ж Е. В. Толль назвав один із островів на честь російського і чеського астронома Йозефа Сикори, учасника Російсько-Шведської експедиції на Шпіцберген (1899–1901).
Література
- ГАЛИЦЬКИЙ В. І., ГАЛИЦЬКА Н. Ф. Географічні відкриття, дослідження і дослідники : Календар — довідник. — Київ: Радянська школа, 1988. — С. 103, 113–114. — ISBN 5-330-00326-1
- DRBAL A. Ruský a český astronom Josef Sýkora (1870-1944). - In: Z dějin geodezie a kartografie 16 / Red. Antonín Švejda. – ISSN 0232-0916. – Praha: NTM, 2012. - S. 17-30. - (Rozpravy Národního technického muzea v Praze; Čís. 208).
- ДРБАЛ А. Відомий російський і чеський астроном Йозеф Сикора (1870–1944 // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва: Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК (Львів). — ISSN 0130-1039. — 2012. — Вип. II (24). — С. 20-26.
- DRBAL A., NEJEDLÝ V. Významný ruský a český astronom Josef Sýkora (1870–1944): Prezentace / XXXII. sympozium «Z dějin geodezie a kartografie», Národní technické muzeum, Praha 30. 11. 2011. — Zdiby: VÚGTK, 2011. (чес.)
- Сикоры (остров). — В кн.: Масленников Б. Г. Морская карта рассказывает / Под ред. Н. И. Смирнова. — 2-е изд., перераб. и доп. — Москва: Воениздат, 1986. — С. 197. (рос.)
Інтернет-посилання
- ДРБАЛ А. Відомий російський і чеський астроном Йозеф Сикора (1870-1944) // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва: Збірник наукових праць Західного геодезичного товариства УТГК (Львів). – ISSN 0130-1039. – 2012. – Вип. II (24). – С. 20-26
- м. РУССКИЙ ЗАПАДНЫЙ: Топографическая карта T-46-XXVIII, XXIX, XXX. Масштаб 1:200 000 / Сост. ГУГК при СМ СССР в 1988 г. — Москва, 1993. — 1 лист (рос.)
- GEOnet Names Server — 2018.