Синьков Михайло Вікторович
Миха́йло Вікторович Синько́в (26 червня 1936 — 15 липня 2011, Київ) — український вчений у галузі прикладної математики й інформатики. Доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
| Синьков Михайло Вікторович | |
|---|---|
| Народився |
26 червня 1936 Київ, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
15 липня 2011 (75 років) Київ, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | інформатик |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут (1958) |
| Галузь | математика, інформатика |
| Заклад | Інститут електродинаміки НАН України, Інститут проблем реєстрації інформації НАН України і Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Є. Пуховаd |
| Ступінь | доктор технічних наук |
| Відомий завдяки: | вчений у галузі прикладної математики й інформатики |
| Нагороди |
   |
Біографія
В 1958 р. закінчив радіотехнічний факультет Київського політехнічного інституту. Працював у Київському інституті автоматики Міністерства приладобудування СРСР (1958—1972), Інституті електродинаміки АН УРСР (1972—1981), Інституті проблем моделювання в енергетиці АН УРСР (1981—1988). З 1988 р. завідувач відділу спеціальних засобів моделювання Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.
Наукові зацікавлення
Михайло Синьков істотно розвинув теоретичні положення багатовимірних гіперкомплексних числових систем і їх зв'язків з методами теорії чисел; започаткував новий науковий цикл досліджень — непозиційні системи представлення, обробки та передачі інформації; створив основи теорії та принципи побудови широкого класу проблемно-орієнтованих засобів і систем з застосуванням нетрадиційних методів кодування.
Синьков — засновник теоретичних досліджень і практичних розробок в Україні з комп'ютерної томографії. Під його керівництвом розроблено та передано у серійне виробництво комп'ютерний томограф третього покоління для дослідження тіла людини. Отримані Синьковим теоретичні і практичні результати з обчислювальної томографії носять широкий характер і використовуються при побудові томографічних систем для мікротомографії, томографії надр землі й океану, фізики плазми тощо.
Автор близько 300 наукових праць, серед яких книги, препринти, статті, авторські посвідчення. Член редколегії наукового журналу «Реєстрація, зберігання і обробка даних».