Синявець приязний

Поширення

Вид поширений у Європі, Північній Африці та Західній Азії від Марокко та Іспанії до Ірану та Уральських гір.[1]

В Україні поширений у лісовій, лісостеповій та степовій зонах, на Закарпатті та у Криму[2]. Трапляється на узліссях, лісових полянах, вологих луках.[3]

Опис

Переднє крило завдовжки 14-18 мм. Крила самців зверху блакитні, з сильним блиском, затемнені до зовнішнього краю; у самиць — коричневі, з декількома помаранчевими лунками біля заднього кута задніх крил.

Спосіб життя

Метелики літають у червні-липні. Розвивається в одному поколінні. Гусінь розвивається з вересня по травень, зимує серед опалого листя на поверхні ґрунту. Кормовими рослинами гусениць є чина лучна (Lathyrus pratensis), горошок кашубський (Vicia cassubica), горошок мишачий (Vicia cracca), горошок волохатий (Vicia villosa). Мірмекофільний вид. Паразитує у гніздах мурах Lasius niger, Myrmica specioides, Formica cinerea.

Примітки
  1. van Swaay, C., Wynhoff, I., Verovnik, R., Wiemers, M., López Munguira, M., Maes, D., Sasic, M., Verstrael, T., Warren, M. & Settele, J. (2010). Polyommatus amandus: інформація на сайті МСОП (англ.) 25 серпня 2018
  2. Савчук В. В. Атлас бабочек и гусениц Крыма. — Симферополь: Бизнес—Информ, 2013. — 296 с. — ISBN 978-966-648-331-0.
  3. Канарський Ю. В. Рідкісні та зникаючі види денних лускокрилих (Lepidoptera: Papilionoidea, Hesperioidea) західних регіонів України // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. — 2011. — Т. 2(9), № 1. — С. 271—284
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.