Чина лучна

Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen» («укр. Німецька флора в ілюстраціях»), 1796

Квіти чини лучної

Має тонке, повзуче кореневище. Стебло висхідне, негусто опушене, за допомогою листкових вусиків чіпке, гранчасте, 40—100 см завдовжки. Листки чергові, з 1 пари листочків, черешки не крилаті, листкова вісь закінчується простим або розгалуженим вусиком, листочки видовженоланцетні або ланцетні, 2—5 см завдовжки, з вістрячком на верхівці, 3—5-жилкові. Прилистки видовженоланцетні або широколанцетні, стрілоподібні, з нерівними лопатями, 2—3 см завдовжки. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані 4—10-квітко-вим гроном, віночок метеликовий, жовтий, 14—18 мм завдовжки. Плід — довгасто-лінійний гладенький, виразно сітчасто-жилку-ватий біб. Цвіте у червні — липні.

Чина лучна росте по всій території України по луках, узліссях, серед чагарників.

Для виготовлення ліків використовують траву чини (Herba Lathyri рга-tensis), яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи всю її надземну частину. Зібрану траву сушать під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.

Трава чини містить лейкоантоціанові сполуки, флавоноли кемпферол і кверцетин, невелику кількість алкалоїдів, кавову і ферулову кислоти, вітамін С (у свіжому листі до 800 мг%), каротин та різні мікроелементи.

Експериментальними дослідженнями і клінічними спостереженнями встановлено, що чина лучна виявляє м'яку відхаркувальну дію без побічного впливу на організм. Настій трави вживають при гострому і хронічному бронхіті, при абсцесі легень і при пневмонії. У народній медицині, крім того, його п'ють при безсонні.

• Список видів роду чина
• Список дикорослих корисних рослин України

• В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)

• Чина лучна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 466. — ISBN 5-88500-055-7.