Синяговський Петро Юхимович

Петро Юхимович Синяговський (29 травня [11 червня] 1906(19060611), село Єньківська каплиця, тепер село Вишневе Хорольського району Полтавської області 1 лютого 1996, місто Ірміно Луганської області) — український радянський діяч, шахтар, начальник дільниці шахти імені Сталіна Ірминського шахтоуправління тресту «Кадіїввугілля» Луганської області. Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1956–1961 роках. Член ЦК КПУ в 1949–1960 роках. Герой Соціалістичної Праці (28.08.1948).

Синяговський Петро Юхимович
Народився 29 травня (11 червня) 1906
Хорольський район, Полтавська область
Помер 1 лютого 1996(1996-02-01) (89 років)
Ірміно, Луганська область, Україна
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність гірник
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. Українець. Після закінчення початкової школи з 1925 року працював у сільському господарстві, робітником на залізниці, слюсарем.

З 1929 року працював у Донбасі, на шахті «Центральна-Ірміно» (з 1936 року — імені Й. В. Сталіна) коногоном, вибійником, бригадиром вибійників. 19 вересня 1935 року Синяговський перевищив рекорд видобутку вугілля, встановлений Олексієм Стахановим, видобувши за зміну 184 тонни вугілля. У 1937 році арештовувався органами НКВС, але був відпущений після втручання Лазаря Кагановича.

Член ВКП(б) з 1939 року.

З серпня 1941 по 1945 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1942 році — командир відділення 856-го окремого батальйону зв'язку 395-ї стрілецької дивізії 18-ї армії Закавказького фронту, старший сержант. У 1943 році — командир телефонно-кабельного взводу 114-ї окремої роти зв'язку 395-ї стрілецької дивізії, молодший лейтенант. У 1945 році — командир взводу 856-го окремого батальйону зв'язку 395-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту, лейтенант.

У 1945 році повернувся на шахту, працював бригадиром вибійників, гірничим майстром, помічником начальника дільниці шахти імені Й. В. Сталіна тресту «Кадіїввугілля» комбінату «Ворошиловградвугілля» (м. Ірміно Ворошиловградської області).

З 1949 року — начальник дільниці № 5 шахти імені Й. В. Сталіна тресту «Кадіїввугілля» комбінату «Ворошиловградвугілля» (м. Ірміно Ворошиловградської (Луганської) області). У 1950 році закінчив курси гірничих майстрів у місті Кадіївці Ворошиловградської області.

З 1962 року — персональний пенсіонер в місті Ірміно Луганської області. Наставник молоді, до 1984 року працював на шахті.

Нагороди

Література

  • Українська Радянська енциклопедія. 2-е видання. Том 10. — К.,1983
  • Депутаты Верховного Совета СССР. Пятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1959. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.