Ірміно
І́рміно (1808–1900 — Петрівка, 1900—1962 — Ірмине, 1977–2010 — Теплогірськ) — місто (з 1936 року) в Україні, підпорядковане Стахановській міськраді.
| Ірміно | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Луганська область | ||||||||
| Район | Стахановська міськрада | ||||||||
| Рада | Ірмінська міська рада | ||||||||
| Засноване | 1808 | ||||||||
| Статус міста | з 1936 року | ||||||||
| Населення | ▼ 9659 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| - повне | ▼ 9659 (01.01.2017)[2] | ||||||||
| Агломерація | Алчевсько-Стахановська | ||||||||
| Площа | 19,04 км² | ||||||||
| Густота населення | 507 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 94094 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6444 | ||||||||
| Координати | 48°35′48″ пн. ш. 38°34′58″ сх. д. | ||||||||
| Водойма | р. Лугань | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Теплогірськ | ||||||||
| До станції | 2 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 116 км | ||||||||
| - автошляхами | 75 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 94092, Стахановська міськрада, м. Ірміно, вул. Дюканова, буд. 3 | ||||||||
| |||||||||
Загальний опис
Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Петро-Голинищівській сільській раді — 62 людей[3].
З Кадієвкою до 2008 року було з'єднане трамвайною лінією. Залізнична станція Теплогірськ. В основному — вугільна промисловість. Річка Лугань (Луганка). Назва Ірміно була дана на честь доньки колишнього шахтовласника — Ірми.[4]
Саме тут на шахті "Центральная-Ирмино" Олексій Стаханов встановив свій рекорд.
21 вересня 2014 року під час російсько-української війни бойовики з артилерії обстріляли селище Стахановець[5].
Перейменування
8 липня 2010 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про перейменування міста Теплогірськ Стахановської міської ради Луганської області».[6]
У місцевому референдумі за назву «Ірміно» проголосувало 3870 осіб (71 %), «проти» — 1524 (28 %) серед 5428 виборців, що взяли участь у голосуванні[7].
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Мартиролог. Луганська, ст. 405—407
- Державна наукова архiтектурно-будiвельна бiблiотека iмені В.Г.Заболотного. dnabb.org. Процитовано 23 травня 2021.
- Бойовики обстріляли селище Стахановець на Луганщині
- Постанова ВРУ «Про перейменування міста Теплогірськ Стахановської міської ради Луганської області»
- Теплогорский референдум, или Семейные разборки? (stakhanov.org.ua, 20.01.2010) Архівовано 23.07.2014, у Wayback Machine. (рос.)
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c.