Скибинці (Тетіївський район)

Скибинці село в Україні, у Тетіївській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 730 осіб (за переписом 24.12.2017 року).

село Скибинці
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Білоцерківський район
Громада Тетіївська міська громада
Основні дані
Засноване 1500
Перша згадка 1500 (522 роки)[1]
Населення 730
Площа 3,299 км²
Густота населення 228,55 осіб/км²
Поштовий індекс 09813
Телефонний код +380 4560
Географічні дані
Географічні координати 49°26′02″ пн. ш. 29°43′40″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Найближча залізнична станція Тетіїв
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 09813, Київська обл., Тетіївський р-н, с.Скибинці
Карта
Скибинці
Скибинці
Мапа

 Скибинці у Вікісховищі

Географія

Село знаходиться за 12 кілометрів від районного центру Тетіїв і за 5 км від залізничної станції Кашперівка на правому березі річки Роськи. Воно розкинулося по ярах і горбах, що відходять від долини Роськи на південний схід у межах двох кілометрів, де річка Роська впадає в Рось. З півдня, сходу та півночі село оточене лісами, а на його південному заході протікає річка Роська.

Якщо глянути на географічну мапу, то можна з'ясувати, що село Скибинці розташоване в крайньому південному куточку Київської області і адміністративно належить до Тетіївського району. А від міста Тетієва до Києва — 150 км. З автостанції «Південна» щоденно відправляються за розкладом декілька автобусів, які прямують у м. Тетіїв повз Скибинці.

Історія

Біля села збереглися залишки поселення, кургани та знайдено скарб доби бронзи (ХІ cтоліття до н. е.), у Скибинцях — бронзовий енколпіон часів давньої Русі (ХІІ — ХІІІ ст.)".

За переказами, село Скибинці засновано в XIV ст. козацьким сотником Скибою, звідси і його назва.

Галерея

Відомі люди

Уродженцем села є один із засновників Української Центральної Ради Крижанівський Федір Іванович.

У Скибинцях у 1895 році народився Антон Дмитрович Лебединець — заслужений діяч мистецтв Української і Узбецької РСР, керівник групи композиторів, яка створювала музику Державного гімну Української РСР.

Упродовж віків і лихоліть

Тече Роська через поля й діброви, А наші Скибинці над річкою стоять, Немов те диво калинове.

Моє село! Ти — неба блакить, Золото хлібів і дівочі голоси, До тебе лину кожну мить, Ти — мелодія одвічної краси.

Ранкове сонце сходить над горою, Запалює церковного хреста, Святого світла промінь

Цілує хлібороба в уста.

Моє село! Ти — неба блакить, Золото хлібів і дівочі голоси, До тебе лину кожну мить, Ти — мелодія одвічної краси.

Як зійду на Лису гору, Оглянусь на всі боки, Все знайоме, аж до болю….

Де ж ви, дорогі мої батьки?

Моє село! Ти — неба блакить, Золото хлібів і дівочі голоси, До тебе лину кожну мить, Ти — мелодія одвічної краси.

м. Київ.

Пам'ятки

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.