Скоморохов В'ячеслав Семенович
В'ячеслав Семенович Скоморохов (4 жовтня 1940, Старобільськ — 5 листопада[1] 1992 року, Луганськ) — радянський легкоатлет, Заслужений майстер спорту СРСР (1969), Чемпіон Європи 1969 бігу на 400 м з бар'єрами, 9-разовий чемпіон Всесвітніх ігор глухих, неодноразовий рекордсмен світу серед глухих.
| Скоморохов В'ячеслав Семенович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Народження |
4 жовтня 1940 Старобільськ, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть |
5 листопада 1992 (52 роки) Луганськ, Україна | |||
| Поховання | Луганськ | |||
| Зріст | 185 см | |||
| Вага | 76 кг | |||
| Спорт | ||||
| Країна |
СРСР →  Україна | |||
| Вид спорту | легка атлетика | |||
| Дисципліна | біг 100 м, біг 200 м, біг-естафета | |||
| Спортивне звання | заслужений майстер спорту СРСР | |||
| Клуб | «Спартак» Дніпропетровськ, «Авангард» Луганськ | |||
| Нац. збірна | СРСР | |||
| Тренери | Євген Буланчик | |||
| Участь і здобутки | ||||
 Скоморохов В'ячеслав Семенович у Вікісховищі | ||||
|
||||
Життєпис
Народився 4 жовтня 1940 року в Старобільськ в сім'ї робітника. Ще в дитячі роки після перенесеного грипу практично повністю втратив слух. Розумів співрозмовників тільки за артикуляцією, ледь чув постріл стартового пістолета.
Після закінчення СШ № 3 працював формувальником-ливарником на ремонтно-механічному заводі. Активно займався в заводському самодіяльному танцювальному колективі. В вихідні дні відвідував тренування і спостерігав за змаганнями спортсменів на міському стадіоні. Першим тренером, який оцінив здібності хлопця, був вчитель фізвиховання СШ № 4 Всеволод Броваренко.
В 1959 році установив особистий рекорд в бігу на 110 м з бар'єрами (16,6). У 1961 році виконав норматив майстра спорту СРСР.
У 1965 році став чемпіоном СРСР у 200 м з бар'єрами і срібним призером на 110 м (14,0). На Всесвітніх іграх серед глухих став триразовим чемпіоном.
З 1965 року — чемпіон СРСР з бігу на 200 метрів з бар'єрами.[2]
У 1967 році на легкоатлетичному матчі Олімпійських команд на дистанції 400 м з бар'єрами досяг результату 50,1 секунди, що було другим результатом за всю історію радянського спорту.
На початку 1967 року переніс складну операцію в черевній порожнині, після якої не міг більше півроку повноцінно тренуватись.
На легкоатлетичних змаганнях в Італії в 1968 році став чемпіоном світу, першим у змаганнях на призи газети «Правда». Після перемоги на матчевій зустрічі СРСР — Польща — НДР в Ленінграді, було включено до збірної Олімпійської команди СРСР, яка представляла країну в Мехіко. На Олімпіаді став п'ятим, встановивши Всесоюзний рекорд з бігу на 400 метрів з бар'єрами — 49,1 секунди.[3]
В 29 років, у 1969 році, стає чемпіоном світу і Європи, неодноразовим рекордсменом світу і 11- ти разовим рекордсменом Європи.
В 1969 році отримав завання заслужений майстер спорту СРСР.
Через хворобу не зміг підготуватись до чемпіонату Європи 1971 році, а в сезоні 1972 року одержав серйозну травму.
У 1992 році трагічно загинув.
Вшанування
Щорічно в Луганській області проводяться змагання пам'яті заслуженого майстра спорту СРСР В'ячеслава Скоморохова.
В Луганську на фасаді будівлі ДК УТОГ (кінозал «Луч», вул. Челюскінцев, 16) встановлено гранітну з гравіруванням меморіальну дошку.
Біля входу на стадіон «Колос» в Старобільську встановлено меморіальну дошку на честь знаменитого земляка.
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
- Мирошниченко И. Е. Люди твои, Старобельщина / И.Мирошниченко.- Луганск, 2003. — С. 247
- Мирошниченко И. Старобельчане на Олимпийских играх // Телегазета. — 2008.- № 32. 6 августа.- С.11
Посилання
- Памятная доска Скоморохову В. С., г. Луганск.
- Скоморохов В. С.[недоступне посилання з липня 2019]
