Скополамін
Скополамін — тропановий алкалоїд, є антагоністом мускаринових рецепторів.
Систематична назва (IUPAC) | |
(–)-(S)-3-гідрокси-2-фенілпропіонова кислота (1R,2R,4S,7S,9S)-9-метил-3-окса-9-азатрицикло[3.3.1.02,4]нон-7-їл естер | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | ? |
Код ATC | ? |
PubChem | ? |
Хімічні дані | |
Формула | C17H21NO4 |
Мол. маса | 303.353 g/mol |
SMILES | & |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | 0.13-8% (Oral), 3% (Rectal) |
Метаболізм | печінка |
Період напіврозпаду | 4.5 годин[1] |
Виділення | нирки |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності | |
Лег. статус | |
Використання | трансдермально, окулярно, орально, subcutaneous, внутрішньовенно, під язика, ректально, букально трансмукозально, внутрішньом'язово |
У медицині використовується у препараті Аерон, як протиблювотний засіб. Застосовується для запобігання морській хворобі, при нудоті і блюванні вагітних тощо.
Цікаві факти
Скополамін використовувався для отримання інформації, коли звичайні тортури не допомагали[джерело?].
У 1922 місцевий акушер Далласа, доктор Хаус (Dr. Robert House) виявив, що скополамін може допомогти при допиті підозрюваних. Його експеримент привернув увагу громадськості і з тих пір наркотик стали називати «Сироватка правди»[джерело?].
У поєднанні з деякими іншими препаратами, скополамін служить антидепрессантом для людей, які страждають депресією.
Скополамін у поєднанні з деякими іншими препаратами застосовується при лікуванні астронавтів і людей, що проходять навчання за подібними програмами, щоб запобігти нудоті та блюванню.[2]
Примітки
- Putcha, L.; Cintrón, N. M.; Tsui, J.; Vanderploeg, J. M.; Kramer, W. G. (1989). Pharmacokinetics and Oral Bioavailability of Scopolamine in Normal Subjects. Pharmacology Research 6 (6): 481–485. PMID 2762223. doi:10.1023/A:1015916423156.
- Серебряков, Андрей. Скополамин (Scopolamine) — самый опасный в мире наркотик. Андрей Серебряков (рос.). Процитовано 15 листопада 2018.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.406)
- Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)