Скраклі

Скра́клі́ — українська народна спортивна гра (за принципом нагадує городки). Суть гри полягає в тому, що гравці вибивають бучками (палками) з відведеного місця дерев'яні скраклини (цурпалки). Придатний матеріал для інвентаря — липа/бук.

Слово «скраклі» (старіші форми — «краклі», «краглі») походить від пол. kręgle (кеглі)[1]. Скраклями також називали деталь ткацького верстата — блочки, на яких підвішували начиння.

Організація гри
  1. Виготовляють скраклини 10 шт. (можна і запасні) — 12 см, діаметром — 3 см (як у держака для сапи);
  2. Виготовляють бучки 4 шт. (можна і про запас) — 80 см, діаметром — 3 см (як у держака для сапи);
  3. Обирають вільну площу (майданчик) — 3х15 метрів;
  4. Креслять 2 квадрати розміром 60х80 см (розмітка крейдою на асфальті, а в польових умовах — на попередньо підготовленому майданчику риють відповідні рівчачки, котрі засипають піском);
  5. Відстань між квадратами 6 метрів. Посередині між квадратами (через 3 метри) проводиться лінія;
  6. Перша фігура вибивається бучками з шести метрів. Наступні — з трьох;
  7. Назви 10-и фігур гри: «Тин»; «Лист»; «Ворота»; «Ворота з підпірками»; «Криниця з корбою»; «Криниця зі смоком (насосом)»; «Бабуся у віконечку»; «Гармата»; «Ковбаса вкраїнська»; «Ковбаса страсбурзька».
  8. Грають дві команди з однієї або кількох осіб (по дві бучки на кожну команду);
  9. Яка з команд починає гру першою, визначається у такий спосіб: один із гравців підкидає і ловить бучку (палку) рукою, а гравець з іншої команди охоплює цю бучку своєю рукою поверх руки товариша, попередник, відповідно, охоплює бу́чку (ставить руку) над його рукою і так — поки чиясь рука не обійме верхівку палиці. Чий верх — той і розпочинає гру.
  10. У міру вибивання ставляться нові фігури. Вибитими вважаються лише ті, елементи яких вийшли за лінії квадрата.
  11. Хто швидше впорався — отримує приз або переможений тричі возить переможця на спині навколо майданчика;

Галерея фігур
  • Перша фігура — «Тин»
  • Друга фігура — «Лист»
  • Третя фігура — «Ворота»
  • Четверта фігура — «Ворота з підпірками»
  • П'ята фігура — «Криниця з корбою»
  • Шоста фігура — «Криниця зі смоком (насосом)»
  • Сьома фігура — «Бабуся у віконечку»
  • Восьма фігура — «Гармата»
  • Дев'ята фігура — «Ковбаса вкраїнська»
  • Десята фігура — «Ковбаса страсбурзька»
  • Загальний вигляд майданчика

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

Джерела
  • Гру записано від українського старожила Степана Кожум'яки в 1984 році. Успішно опробувано Черкаською обласною організацією «Пласт» у польових умовах біля села Стецівка на Чигиринщині 19 липня 2007 року.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.