Скрипиця
Скрипи́ця[2] — село в Україні, у Любомльському районі Волинської області. Перша згадка — 1796 рік.
село Скрипиця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район/міськрада | Любомльський |
Рада | Головненська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA07060090120048680 |
Основні дані | |
Населення | 226 |
Площа | 1,23 км² |
Густота населення | 183,74 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44394[1] |
Телефонний код | +380 3377 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°19′06″ пн. ш. 24°08′58″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
190 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | Вул. Лесі Українки, 2, смт. Головне, Любомльський р-н, Волинська обл., 44323 |
Карта | |
Скрипиця | |
Скрипиця | |
Мапа | |
Географія
Село знаходиться за 18 кілометрів від районного центру і залізничної станції Любомль, за 135 кілометрів від обласного центру, за 38 кілометрів від Польщі. Має автобусне сполучення з містами Луцьком, Володимир-Волинським, Ковелем. Площа — 10,2 га. Населення 226 осіб, переважно українці, 76 дворів.
На північ від села тече річка Загребля - притока Вижівки.
На південно-західній стороні від села бере початок річка Став, ліва притока Вижівки.
Історія
Згідно з переказами місцевих жителів назва села походить від назви музичного інструменту (скрипки). Існує така легенда, що колись скрипаль Кузьма, перебуваючи у турецькому полоні марив Україною. Неодноразово намагався втекти в неволі. Одного разу йому таки вдалося вирватися в тенет ворога, забравши з собою юну дівчину, теж українку. Довго вони йшли в темну пору доби, а вдень ховалися в непрохідні ліси. Діставшись до України, в непрохідних лісах знайшли галявинку там і зупинилися. Збудував Кузьма хатину, одне за одним почали з'являтися діти (в основному сини). Перед молодою сім'єю постала потреба десь брати кошти на існування. Тоді почав Кузьма робити скрипки і носити їх на продаж у сусідні поселення. Навчив синів грати на скрипці. Дуже гарно вигравали сини, і стали у сусідніх поселеннях казати на них «скрипалі ці». Звідси і пішла назва села Скрипиці, а жителі села в основному носять прізвище Кузьмич.
У селі розташовані клуб, два магазини промислових та продовольчих товарів.
До 7 липня 2017 року село належало до Головненської селищної ради.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 254 особи, з яких 126 чоловіків та 128 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 224 особи.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
- Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.