Скрипиця

Скрипи́ця[2] село в Україні, у Любомльському районі Волинської області. Перша згадка — 1796 рік.

село Скрипиця
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Любомльський
Рада Головненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA07060090120048680
Основні дані
Населення 226
Площа 1,23 км²
Густота населення 183,74 осіб/км²
Поштовий індекс 44394[1]
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°19′06″ пн. ш. 24°08′58″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Місцева влада
Адреса ради Вул. Лесі Українки, 2, смт. Головне, Любомльський р-н, Волинська обл., 44323
Карта
Скрипиця
Скрипиця
Мапа

Географія

Село знаходиться за 18 кілометрів від районного центру і залізничної станції Любомль, за 135 кілометрів від обласного центру, за 38 кілометрів від Польщі. Має автобусне сполучення з містами Луцьком, Володимир-Волинським, Ковелем. Площа — 10,2 га. Населення 226 осіб, переважно українці, 76 дворів.

На північ від села тече річка Загребля - притока Вижівки.

На південно-західній стороні від села бере початок річка Став, ліва притока Вижівки.

Історія

Згідно з переказами місцевих жителів назва села походить від назви музичного інструменту (скрипки). Існує така легенда, що колись скрипаль Кузьма, перебуваючи у турецькому полоні марив Україною. Неодноразово намагався втекти в неволі. Одного разу йому таки вдалося вирватися в тенет ворога, забравши з собою юну дівчину, теж українку. Довго вони йшли в темну пору доби, а вдень ховалися в непрохідні ліси. Діставшись до України, в непрохідних лісах знайшли галявинку там і зупинилися. Збудував Кузьма хатину, одне за одним почали з'являтися діти (в основному сини). Перед молодою сім'єю постала потреба десь брати кошти на існування. Тоді почав Кузьма робити скрипки і носити їх на продаж у сусідні поселення. Навчив синів грати на скрипці. Дуже гарно вигравали сини, і стали у сусідніх поселеннях казати на них «скрипалі ці». Звідси і пішла назва села Скрипиці, а жителі села в основному носять прізвище Кузьмич.

У селі розташовані клуб, два магазини промислових та продовольчих товарів.

До 7 липня 2017 року село належало до Головненської селищної ради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 254 особи, з яких 126 чоловіків та 128 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 224 особи.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.