Скісок

Скі́сок — господарський ніж, який робили зазвичай з уламка коси[1][2]. Міг мати й інші назви: «кі́ска»[3][4], «коса́р»[5], «різець», «сікач», «чепель»[6][7].

Скісок для колоття скіпи, Росія, кінець XIX ст.

Колись вживався у хатньому господарстві для різноманітних робіт: колоття скіпи, скобління стола, очищання гілля від кори. На російській Півночі великі скіски застосовували для розчищання від чагарника невеличких земельних ділянок[8].

Скісок могли використовувати і як небезпечну бритву[1][2].

Інші значення
  • Скіском також називали мітку на вусі у вівці: у вигляді або з навскоси прорізаного, або навскоси зрізаного вуха[2].

Див. також

Примітки
  1. Скісок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Скісок // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 135.
  3. Кіска // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Кіска // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 246.
  5. Косарь // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 290.
  6. Нож. Русско-украинский словарь.
  7. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  8. Косарь. // Куликовский Г. Словарь областного олонецкого наречия в его бытовом и этнографическом применении / Издание отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук. — Спб., 1898. — С. 41.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.