Славутський історичний музей

Славутський історичний музей музей міститься у спеціально зведеній будівлі в центрі міста, і розташований за адресою:

вул. Ярослава Мудрого (Газети «Правда»), буд. 48, м. Славута (Хмельницька область, Україна)[2].

Музей відкрито 8 травня 1985 року (у переддень 40-вої річниці Дня Перемоги).

Заклад працює у побудованому за індивідуальним проектом (автор — хмельницький архітектор Н.В. Чекерда) двоповерховому приміщенні, площа експозиції якого становить 424 м². Оформлення експозиції здійснювали архітектор, Член-кореспондент Української Академії Архітектури А. Ф. Ігнащенко та член Спілки художників України О. С. Кириченко.

Приміщення музею прикрашають твори монументального мистецтва: вітраж «Орден Перемоги», мозаїчне полотно «Робітник», гобелен «Козак Мамай».

У повоєнні роки перший музей у місті Славута був відкритий у 1967 році на вулиці Козацькій, 27, і мав статус народного. Основна експозиція музею відображала радянський партизанський рух на Славутчині в роки німецько-радянської війни.

1977 року в новозбудованому приміщенні міського лекторію на вулиці Миру, 104 відкрито Музей партизанської слави.

У 1985 році побудовано сучасне приміщення музею по вулиці імені газети «Правда» (тепер Ярослава Мудрого), буд. 48, де і відкрито Музей історії партійної і комсомольської організації Славутчини.

У 1996 році музей перейменовано, відтак заклад дістав свою сучасну назву — Славутський історичний музей.

У 2007 році музей відвідало 3 200 осіб, в тому числі 2 530 учнів. Для відвідувачів музею проведено 100 екскурсій, в тому числі 10 екскурсій по місту.

Експозиція Славутського історичного музею містить 2 486 експонатів і складається з розділів:

• Інтер'єр помешкання селянина 50-х років ХХ століття;
• З історії роду князів Сангушків;
• Події на Славутчині у 20—30-х роках ХХ століття;
• Підпільний рух та партизанська боротьба в краї у 1941—44 роках;
• Фашистський концтабір «Грослазарет Славута. Табір 301»;
• Орден Перемога;
• «Твої люди, Славутчино»;
• «Афганістан болить в душі моїй»;
• Хмельницька АЕС;
• Продукція підприємств міста.

На основі документів та спогадів учасників тих подій працівниками музею було оформлено стенд «Було це на Славутчині у 30-х роках ХХ століття», який містить три розділи: голодомор, депортація, репресії. Експозиція ґрунтується виключно на архівних матеріалах.

Працівники музею підготували до друку і видали книгу «Йшли в славутські ліси партизани»(автори: С.Ф. Ковальчук, Т.А. Жоган, К.: «Київська правда» 2006 р., 304 стор).

Колектив музейного закладу проводить велику пошукову роботу по встановленню імен в'язнів фашистського концтабору для радянських військовополонених, що знаходився у місті Славута у 1941—44 роки.

Працівниками музею влаштовуються виставки картин, книг, колекцій монет тощо, співробітники закладу виступають й публікують розповіді про історію краю та видатних земляків у місті, в місцевій періодичній пресі тощо.

Нещодавно (кінець 2000-х років) працівникам музею вдалося документально встановити невідомий досі факт із біографії поетеси Лесі Українки про те, що в липні-серпні 1904 року вона перебувала на лікуванні у кумисолікувальному закладі, відкритому князем Р.В. Сангушком.

• Культура на Офіційний сайт міста Славути http://slavuta-museum.jimdo.com