Ігнащенко Анатолій Федорович
Ігна́щенко Анато́лій Фе́дорович (28 січня 1930, Захарівці — 5 квітня 2011, Київ) — український архітектор. Почесний дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2006), член-кореспондент Академії архітектури України (з 1995 року). Заслужений діяч мистецтв України (2000), народний художник України (2010). Батько художниці Оксани Ігнащенко.
| Ігнащенко Анатолій Федорович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народження | 28 січня 1930 | ||
| Смерть | 5 квітня 2011 (81 рік) | ||
| Поховання | Байкове кладовище | ||
| Країна |
 Україна | ||
| Навчання | Київський національний університет будівництва і архітектури | ||
| Діяльність | архітектор | ||
| Найважливіші споруди | Пам'ятник Вернадському (Київ) | ||
| Нагороди |
| ||
| Премії |
| ||
| Звання |
| ||
| Діти | ·Ігнащенко Оксана Анатоліївна | ||
Біографія
Народився 28 січня 1930 року в селі Захарівцях (тепер Хмельницького району Хмельницької області). У 1953 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Був учнем Йосипа Каракіса.
З 1953 по 1960 рік працював у проєктному інституті «Укрдіпрошахт», у 1960–1963 роках — архітектор науково-дослідного інституту експериментального проєктування, у 1963–1964 роках — архітектор «УкрНДІпроект». З 1964 року по 1966 рік — головний архітектор проєктного інституту «УкрНДІПмістобудування», у 1966–1969 роках — експерт художньо-експертної колегії Міністерства культури УРСР.
У 1969–1976 роках перебував на посаді архітектора художнього фонду Спілки художників УРСР. У 1976–1990 роках — архітектор-художник об'єднання «Художник» художнього фонду УРСР. З 1990 року на творчій роботі.
Помер 5 квітня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 42).
Нагороди
Нагороджений орденами:
Гран-прі Академії вишуканих мистецтв Парижа за пам'ятник Василю Порику у Франції.
Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1974) — разом з Г. Н. Кальченко за пам'ятник Лесі Українці в м. Києві.
Лауреат премії Ленінського комсомолу (1980 р.).
Золота (1969 р.) та Срібна (1970 р.) медалі імені М. Б. Грекова.
Основні роботи
Пам'ятники
- Лесі Українці (Київ, 1973; Ялта; Саскатун, Канада, 1976)
- Івану Козловському (с. Мар'янівка Київської області)
- Івану Котляревському (Київ, 1974)
- Олександру Довженку (смт Сосниця, 1970)
- Максиму Березовському і Дмитру Бортнянському (Глухів)
- Семену Гулаку-Артемовському (Городище, 1970)
- Василю Порику (Енен-Бомон, Франція, 1968)
- Івану Франкові (Вінніпег, Канада, 1980)
- Т. Г. Шевченку, О. С. Пушкіну, Волту Вітмену (Арроу-Парк, Нью-Йорк, США, 1970)
- Т. Г. Шевченку (Київ; Ашхабад; Париж, 1982; Білий Бор, Польща, 1989))
- Партизанам-ковпаківцям в м. Яремче Івано-Франківської області (1968);
- Чекістам (Київ, 1968, демонтовано 2016)
- Сидору Ковпаку (Путивль)
- Богдану Хмельницькому (Хмельницький)
- Марії Заньковецькій (Київ, 1971)
- Миколі Щорсу (Чернігів, 1977, демонтовано 2016)
- Миколі Подвойському (Чернігів, 1977)
Меморіальні комплекси
Інтер'єри та експозиції музеїв
- Музею ім. Леніна (Київ, 1980)
- Музею М. Коцюбинського (Чернігів, 1979)
- Музею М. Островського (Шепетівка, 1980)
- Славутський історичний музей (Славута, 1985)
- Гобелен «Чумацький шлях» 12×4 м у музеї Івана Франка в Канаді (м. Вінніпег).
- Київський обласний археологічний музей (с. Трипілля, Київська область)
Інше
- Київський метрополітен, станція «Дніпро» (1960)[1].
Зображення
Пам'ятник Лесі Українці
Пам'ятник Івану Котляревському
Пам'ятник Чекістам (демонтований)
Пам'ятник Марії Заньковецькій
Пам’ятник на могилі Василя Порика в Енен-Бомоні
Примітки
- Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки, охоронний номер 529/1-Кв.
Посилання
- В гараже ржавеет… шедевр[недоступне посилання з червня 2019] / Зеркало недели. — 2001. — № 1. — 6 января. (рос.)
- Цыганский барон уходит в небо…
- Барон і космос
- Офіційний Youtube канал
Джерела
- Ігнащенко Анатолій Федорович на сайті Академії мистецтв України
- Бабий Яр: трагедия о трагедии // Зеркало недели. — 1997. — № 39. — 27 сентября. (рос.)
- Цыгане спят с открытыми глазами и видят всю Галактику[недоступне посилання з червня 2019] // Газета по-киевски. — 2007. — 13 августа. (рос.)
- Загадка чорної краватки у крапочку
- Про лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка
- Указ Президента України № 53/2010 «Про відзначення державними нагородами України»
- Ігнащенко Анатолій Федорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 276. — ISBN 5-88500-042-5.
- Ігнащенко Анатолій Федорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 274. — ISBN 5-88500-071-9.
- Головко Г. В., Коломиец Н. С. Киевский метрополитен. — К. : Госстройиздат, 1963. — 42 с.
- Заремба Ф. М., Целиковская Т. А., Марченко М. В. Киевский метрополитен. — Изд. 2-е. — К. : Будівельник, 1980. — 168 с., ил. (рос.) (укр.)
- Кілессо С. К. Ігнащенко Анатолій Федорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — С. 194–195. — ISBN 978-966-02-6092-4.
- Об'єкти культурної спадщини в м. Києві.
Посилання
- Ігнащенко Анатолій Федорович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 65-66.