Слейпнір

У «Старшій Едді» Слейпнір з'являється або згадується в «Мові Ґрімніра», «Мові Сіґрдріви», «Снах Бальдра» (Baldrs draumar) та в «Пісні про Гюндлю».

У «Мові Ґрімніра», Ґрімнір (він же — Одін, який поки що ховається й не видає своєї особи) говорить хлопчику на ім'я Аґнар (у віршах) про те, що Слейпнір — найкращий серед коней.

У «Мові Сіґрдріви», валькірія Сіґрдріва (Sigrdrífa), вона ж — Брюнґільд в інших джерелах, говорить героєві Сіґурдові, що «руни прикрасили зуби Слейпніра та санний підріз». У «Снах Бальдра», після того, як аси зібралися на тінґ й радилися про те, чому сни у Бальдра такі зловісні,

Одін підійнявся,
давній Ґаут,
сідло поклав
на спину Слейпнірові;
звідти він донизу
до Нільфґейму вирушив.

У частині «Пісні про Гюндлю» — «Короткому віщуванні вьольви» йдеться про те, що Локі породив кілька чудовиськ:

Від Анґрбоди Локі
Вовка народив,
а Слейпнір — син Локі
від Свадільфарі
ще одне чудовисько,
найзліше,
на світ народжене
Бюллєйста братом.