Геймдалль

Геймдалль (давньоскан. Heimdallr) — в германо-скандинавській міфології бог з роду асів, охоронець богів та світового дерева Іґґдрасілль, син Одіна та дев'яти різних матерів. «Ясновельможний з асів», «що передбачає майбутнє подібно ванам». Як охоронець богів він охороняє міст-веселку Біфрост на кордоні Асґарду та Мідґарду від велетнів-йотунів[1]. На його поясі висить золотий ріг — Ґ'ялларгорн, йому належить кінь з золотою гривою Ґулльтопр. Його будинок — Гімінбьорґ («небесні гори»), згідно з «Молодшою Еддою» розташовується поблизу моста Біфрост, що з'єднує небо із землею.

Геймдалль давньоскан. Heimdallr
Геймдалль стоїть на мостові Біврьост та дує в Ґ'ялларгорн.
Міфологія	Германо-скандинавська
Божество в	скандинавська міфологія
Значення імені	Той, хто освітлює світ
Ім'я іншими мовами	англ. Heimdall
Батько	Одін
Мати	дев'ять матерів
Брати/сестри	Сіф
Родичі	Егір і Ран
Атрибути	ріг Ґ'ялларгорн
Медіафайли у Вікісховищі

Він бачить як вдень, так й вночі на відстань ста миль і чує, як падає листя, як росте трава в полі та вовна на вівцях. Він є надійним охоронцем, оскільки зовсім не потребує сну. За дорученням богів Геймдалль сурмить у Ґ'ялларгорн коли бачить наближення ворогів. Останній звук рогу повинен пролунати, коли настане кінець світу і прийде час останньої битви Раґнарок, під час якої Геймдалль та Локі вб'ють один одного.

Одне з його імен — Галлінскайд (Зігнута лозина), також він згадується як Баран в кеннінґах, можливо з відсиланням на вигнуті баранячі роги. Прізвисько Ґуллінтані (Золотозубий) Геймдалль отримав за жовтий колір зубів старих баранів. Третє прізвисько Геймдалля — Віндхлер (Притулок вітру).

Геймдаллеві належить 2-ий еттір (атт) Великого Футарку. Див. (Руни Одіна).