Слобода (Новоселицький район)
Слобода́ — село в Україні, в Чернівецькій області, Новоселицькому районі. Розташоване на правому березі річки Рокитної, за 7 кілометрів від районного центру і залізничної станції Новоселиця. Слободі підпорядковане село Ревківці. В Австро-Угорщині та Румунії відоме було як Слобода-Раранче (рум. Slobozia Rarancei, Noua Suliță).
| село Слобода | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район/міськрада | Новоселицький район |
| Рада | Слобідська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | в 1780 році |
| Населення | 1423 |
| Поштовий індекс | 60323 |
| Телефонний код | +380 3733 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°16′34″ пн. ш. 26°12′03″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
192 м |
| Водойми | річка Рокитнянка |
| Відстань до обласного центру |
25 км |
| Відстань до районного центру |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60323, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с.Слобода |
| Карта | |
  Слобода | |
 Слобода | |
| Мапа | |
| |
Історія
Засноване село в 1780 році вільними селянами.
Першими поселенцями с. Слобода (51 сім'я) були в основному люди з Галичини, які чимось завинили перед своїми панами і, уникаючи кари, подалися аж на Буковину.
Такими родинами є Бойки з Білівців, Болехівські з Болехова, Пашківські з Пашківців, Бодницькі і Лазенки — поляки із Західної Галичини, Лупащуки і Формоси з Молдавії, Ластівки із Шубранця.
За археологічними даними на території села були виявлені поселення, деякі із них трипільської культури ІІІ тисячоліття до нашої ери. Ці поселення тягнуться вздовж річки Рокитна аж до Строїнців. Доказом цього є греблі на річці, які колись були ставками. І служили людям у рибальстві, а також останки каміння, цегли і череп'я різного глиняного посуду.
Село Слобода не дуже давнє, йому найбільше 200—250 років.
З історії Буковини нам відомо, що село до 1774 року входило в склад Молдавії, яка в той час була під владою Туреччини.
Населення
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[1]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 1157 | 81,54 % |
| румуни | 214 | 15,08 % |
| євреї | 21 | 1,48 % |
| поляки | 11 | 0,78 % |
| німці | 7 | 0,49 % |
| цигани | 7 | 0,49 % |
| росіяни | 1 | 0,07 % |
| чехи, словаки | 1 | 0,07 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[1]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1166 | 82,17 % |
| румунська | 214 | 15,08 % |
| німецька | 19 | 1,34 % |
| їдиш | 10 | 0,70 % |
| польська | 9 | 0,63 % |
| російська | 1 | 0,07 % |
Відомі жителі і вихідці з села
- Валеріан Сезан — доктор теології і права, ректор Чернівецького університету
Примітки
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 22 жовтня 2018. (рум.)(фр.)