Слободян Микола Іванович
| Слободян Микола Іванович | |
|---|---|
 Миколі Слободяну вручають премію «Телетріумф» | |
| Народився |
18 серпня 1935 (86 років) Андрушівка Житомирська область, УРСР |
| Країна |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | професор, кінознавець, педагог, актор, Документознавець |
| Alma mater | Київський університет імені Тараса Шевченка, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України |
| Галузь | документалістика, кіномистецтво, телебачення, кіно |
| Посада | Директор Інституту екранних мистецтв, Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2005—2010) |
| Звання | професор, доцент |
| Ступінь | Кандидат мистецтвознавства |
| Відомі учні | режисер та актор Олександр Жеребко[1] |
| Діти | Андрій Слободян |
| Нагороди |
 Орден «За заслуги» ІІІ ступеня   Грамота Верховної Ради України |
Мико́ла Іва́нович Слободя́н (18 серпня 1935, Андрушівка Житомирська область, УРСР) — український кінознавець, педагог та актор, а також автор документальних фільмів. Заслужений діяч мистецтв України (1995), кандидат мистецтвознавства, доцент, директор Інституту екранних мистецтв (2005—2010) і професор кафедри кінознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.[2][3]
Життєпис
Микола Іванович Слободян народився 1935 року в селищі Андрушівці Житомирської області. Після закінчення середньої школи поступив до Київського університету імені Тараса Шевченка на історико-філософський факультет, який закінчив 1958 року.
Працював у журналі «Народна творчість і етнографія». У 1961—64 роках навчався в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, досліджував проблеми розвитку української кінопубліцистики.
У 1968 році успішно захистив дисертацію. У період з 1964 по 1979 рік працював в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського АН УРСР молодшим науковим співробітником, науковим консультантом секції суспільних наук, старшим науковим співробітником відділу кінознавства, завідувачем відділу кінознавства.
У 1972 році розпочав педагогічну діяльність в Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, яку продовжує і до сьогодні. У 1983 році отримав вчене звання доцента. Працював деканом факультету кінематографії і телебачення зазначеного інституту. З 2002 по 2005 рік — проректор з наукової роботи Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. З вересня 2005 року по 2010 рік М. І. Слободян очолював Інститут екранних мистецтв, який було утворено шляхом реорганізації факультету кінематографії і телебачення університету.[4][5]
У 1994 — 1999 роках Микола Слободян був членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Микола Іванович Слободян — автор наукових публікацій, присвячених дослідженню широкого спектра проблем історії та теорії українського кіномистецтва. Основна сфера інтересів творчих і наукових Миколи Слободяна — кіномистецтво, телебачення, музика.
Сім'я
- Син — телепродюсер, колишній оператор Андрій Слободян (нар. 1962).
- Колишня невістка — телеведуча Тала Калатай.
Нагороди
- У 2010 році отримав премію Телетріумф у номінації «За особистий внесок у розвиток українського телебачення».[6]
- Орден «За заслуги» (Україна) III ступеня.
- Грамота Верховної ради України «За особливі заслуги перед українським народом».[2]
Вибрана фільмографія
Актор
- 1990 — «Меланхолійний вальс»
- 1985 — «Розповідь барабанщика»
- 1983 — «Останній доказ королів»
- 1961 — «Українська рапсодія»
Примітки
- Александр Жеребко. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 17 січня 2019.
- Николай Слободян. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 17 січня 2019.
- Nikolay Slobodyan. IMDb. Процитовано 16 квітня 2019.
- Історія університету. knutkt.com.ua. Процитовано 17 січня 2019.
- Кафедра кінознавства. knutkt.com.ua. Процитовано 17 січня 2019.
- Телетріумф - національна телевізійна премія України. Процитовано 16 квітня 2019.