Слов'янське царство

Слов'янське Царство або «Царство слов'ян» — твір бенедиктинського ченця далматинського походження Мавро Орбіні (дон Мавро Орбіні з Рагузи, абат Млетського ордену) на острові Святої Марії. Робота має історичний характер — «Царство слов'ян» містить і передає цілий ряд середньовічних відомостей про історію південнослов'янських народів.

Mavro Orbini il regno de gli slavi

Новий відроджений початок

Твір знаменує собою початок т. зв. іліризму або ілірійського руху, що ставить собі за мету досягти духовного і політичного пробудження серед південних слов'ян. Ось як автор визначає твір: "Царство слов'ян, сьогодні неправильно званого скйавони (Schiavoni -італ.). Історія дона Мавро Орбіні з Рагузи, абата Млетського ордену, в якому видно витоки майже всіх народів, які розмовляють Слов'янською мовою, багатьох і різних воєн, які вони вели в Європі, Азії та Африці, їх Царств, їх давньої релігії і часи руху в християнську віру. І, перш за все, про успіхи Царів, що володарювали в Далмації, Хорватії, Боснії, Сербії, Рашці та Болгарії."

Твір було перекладено і видано російською мовою за наказом російського царя Петра I в

в 1722 році.

Російське видання книги виступило серед основних джерел для написання «Історії Слов'яно-Болгарської» Паїсія Хилендарського.

Історична цінність

Твір містить багато відомостей з авторським тлумаченням часів існуючих історико-географічних областей південних слов'ян до 16 століття, а вони, за словами дона Мавро, такі: Далмація, Хорватія, Боснія, Сербія, Рашка і Болгарія.

Довідкова інформація

Робота є сполучною ланкою між середньовічною історією Південних Слов'ян на Балканах і добою Відродження в італійських містах.

Історичний контекст твору - це довга турецька війна та втрата становища південних слов'ян у правлінні Османської імперії після повішення Михайла Кантакузена Шайтаноглу (3 березня 1578 р.) та вбивства великого візира Соколлу (Соколовича) Мехмеда-паші (11 жовтня 1579 р.). Венеціанській республіці через матір султана, яка була венеціанкою, вдалося витіснити Дубровницьку республіку (Рагузу) зі свого становища в середземноморській торгівлі, побудувавши порт у Спліті.